Ласкаво просимо!

Вітаємо всіх, кому небайдуже майбутнє.

Істина стара, як світ: діти – наше майбутнє! Але ж і ми – майбутнє наших дітей. Наша мрія – щоб були щасливими всі діти і всі батьки. Цього прагнемо, заради цього і працюємо. Сподіваємося, що на нашому сайті ви знайдете потрібну інформацію, отримаєте кваліфіковану допомогу або пораду, а також станете волонтером чи партнером нашої організації. Ми цінуємо креативні ідеї і бажання втілювати їх у життя. Приєднуйтесь!

ГО «Центр «РОДІС»

неділя, 18 вересня 2016 р.

З Днем батька!

Щороку третьої неділі вересня в Україні відзначають всенародний День батька. Це свято було започатковане 2009 року з ініціативи МГО "Міжнародний Центр Батьківства" та Всеукраїнського громадського комітету з підтримки сім’ї та відповідального батьківства.

З нагоди всенародного Дня батька бажаємо всім чоловікам свідомо й гідно йти шляхом батьківства і бути хорошими батьками для своїх синів і дочок.

Хороший батько – це той чоловік, який відповідає за збереження життя дитини від самого її зачаття. Хороший батько - той, хто, забезпечуючи сім’ю матеріально, при цьому приділяє увагу своїм дітям. Хороший батько – такий батько, який особистим прикладом виховує своїх дітей.

Любіть свою сім'ю і бережіть дітей.
Зі святом!

вівторок, 30 серпня 2016 р.

Чому жертви домашнього насильства не поспішають по допомогу?

Щороку в Україні сотні тисяч осіб стають жертвами домашнього та ґендерно обумовленого насильства. Про це говорять фахівці, посилаючись на статистику правоохоронних органів. І водночас застерігають: така статистика є неповною. Люди, які потерпіли через насильство в сім’ї, не поспішають розповідати про свої проблеми і просити про допомогу.

 Працівники Національної «гарячої лінії» з попередження домашнього насильства, торгівлі людьми та ґендерної дискримінації, яка працює при ГО «Ла Страда-Україна», називають таку ситуацію парадоксальною. Бо й самі правоохоронні органи вважають за краще не помічати проблеми домашнього насильства.

Про це під час інтерв’ю наголосили президентка ГО «Ла Страда-Україна», доктор юридичних наук, професор Катерина ЛЕВЧЕНКО та директорка Департаменту правової, соціальної та гуманітарної допомоги цієї організації, адвокат Марина ЛЕГЕНЬКА.

- Чи багато дзвінків ви отримуєте на «гарячу лінію»?

К. Левченко: - Останнім часом кількість звернень на «гарячу лінію» зросла. За 6 місяців поточного року ми отримали понад 16 тис. дзвінків. У 2015 році їх кількість дещо перевищила 9 тис.. «Гаряча лінія» за номером 0800 500 335 або 386 з мобільних працює цілодобово і це також далося взнаки. Крім того, проблема насильства є дуже актуальною і, на жаль, такою, що складно вирішується. Тому люди і телефонують до нас.

М. Легенька: - Дуже велика кількість дзвінків стосується домашнього насильства в усіх його проявах – фізичного, психологічного, сексуального та економічного. Буквально кілька днів тому ми розпочали дослідження: опитуємо жінок, які телефонують до нас, чи зверталися вони по допомогу до правоохоронних органів, чи отримали її, як змінилася потому ситуація в їхніх сім’ях. За перші 3 дні мали вже 21 заповнену анкету, які показали, що жертви домашнього насильства досить часто не звертаються до поліції. По-перше, дехто взагалі не ідентифікує насильство, яке було вчинене щодо них. Особливо це стосується сексуального насильства в сім’ї. Інші не довіряють правоохоронним органам як державній структурі, яка може вирішити їхні проблеми. Треті просто бояться, що навіть якщо їхній кривдник буде притягнений до відповідальності, то потому повернеться додому і «віддячить» тим, хто на нього поскаржився. Та є випадки, коли постраждалі від домашнього чи ґендерно обумовленого насильства викликали правоохоронців, але ті належним чином не відреагували на звернення. Тому більше до них і не дзвонять.

- Яка мета вашого дослідження?

М. Легенька: - Воно має, насамперед, показати слабкі місця відповідної роботи правоохоронних органів. У їх структурі є підрозділи, котрі займаються проблемою домашнього насильства, але їх вплив на поліпшення ситуації наразі залишається слабким. Тому ми хочемо проаналізувати, чому так відбувається і як можна домогтися необхідних змін. Потому ми плануємо підготувати рекомендації для національної поліції, провести навчання аби підвищити кваліфікацію її працівників. Сподіваємося, що вони належним чином відгукнуться на співпрацю.  Однак опитування на «гарячій лінії» - це лише частина нашого комплексного дослідження. Ми хочемо, умовно кажучи, пройти весь ланцюжок від звернень громадян до отриманої чи не отриманої ними допомоги, зрозуміти, як відбуваються ті чи інші процеси. Це допоможе сформувати загальну картину того, як правоохоронні, судові органи працюють з домашнім та ґендерно обумовленим насильством, яку профілактичну роботу проводять. З цією метою ми не лише анкетуємо наших абонентів, але й проводимо аналіз судових рішень, які стосуються притягнення до відповідальності за вчинення насильства в сім’ї. А також спілкуємося з правоохоронцями, експертами.

К. Левченко: - Сьогодні за статистикою Міністерства внутрішніх справ, кількість звернень до поліції за фактами насильства в сім’ї величезна – понад 120-130 тис. на рік. Наше дослідження доводить, що більшість жертв до поліції не звертається. Виникає питання: на скільки треба помножувати згадані цифри, щоб зрозуміти, як багато людей потерпають через нього. На жаль, це явище є дуже поширеним. Держава не може ігнорувати його, вона має виділяти кошти і на допомогу жертвам, і на профілактичну роботу. Сьогодні дослідження показує, що люди не готові довіряти державним структурам. Часто для цього є підстави. В проекті закону про запобігання та протидію домашньому насильству, який розроблений Проектом Ради Європи та Міністерством соціальної політики, міститься норма про формування реєстру постраждалих від насильства. Питання: навіщо? Як експертка Ради Європи я не можу цього зрозуміти. Скажімо, жінка піддається насильству, вона принижена і не прагне ділитися своїми бідами зі сторонніми особами. Та раптом потрапляє до якоїсь бази даних, інформація про неї стає більш оприлюдненою, бо, на жаль, принципу конфіденційності дотримуються не всі державні службовці. Такий підхід ще далі відверне людей від бажання звертатися по допомогу до правоохоронних органів.
Ця норма також суперечить нормам Конвенції Ради Європи «Про запобігання домашньому насильству і насильству щодо жінок і боротьбу з цими явищами» (Стамбульська конвенція). Думаю, наш моніторинг буде ще одним аргументом, аби скасувати це положення в законопроекті. Ми активно співпрацюємо з міжфракційним депутатським об’єднанням «Рівні можливості», з експертами, і будемо пропонувати необхідні законодавчі зміни для вирішення болючої проблеми домашнього насильства.

- На вашу думку, чому правоохоронці так мляво реагують на випадки домашнього насильства?

М. Легенька: - Часто працівники правоохоронних органів не володіють в достатній мірі спеціальними знаннями, а також применшують проблему домашнього насильства. Дехто вважає її несерйозною, мовляв, вони займаємося розслідуванням убивств, а їх викликають через синці та сварки. Тому замість дієвої допомоги вдаються до відписок. А деякі працівники поліції саме жінку вважають винуватою в тому, що сталося. Трапляються випадки, що жертву насильства, котра викликала правоохоронців, потому ще й притягують до відповідальності за завідомо неправдивий виклик. Водночас є потреба і у вдосконаленні законодавства.

К. Левченко: - Як у системі Міністерства внутрішніх справ, так і в системі Міністерства соціальної політики тематика насильства в сім’ї та насильства по відношенню до жінок є маргінальною. От скільки разів ви чули про цю проблему з вуст міністра соціальної політики? Хоча це уповноважене міністерство. Міністри у нас змінюється, а тема залишається маргінальною. Від політики, від людей, які керують структурами, від тих, хто впливає на громадську думку, дуже багато залежить. І їх позиція також може змінювати ситуацію.

М. Легенька: - Від поліції насамперед залежить усе подальше проходження справ із домашнім насильством, притягнення кривдника до відповідальності та відновлення прав постраждалої особи. Як справу буде кваліфіковано, як буде направлено протокол до суду, чи вірно цей документ буде оформлений. Кажу про це не випадково. Юристи ГО «Ла Страда-Україна» проаналізували 300 судових рішень стосовно притягнення осіб до адміністративної відповідальності за вчинення насильства в сім’ї. Із них маємо 28 фактів непритягнення через неправильно складений протокол. А ще 13 фактів непритягнення через те, що правоохоронні органи пропустили 3-місячний термін передачі протоколу до суду. Ви уявляєте, як некваліфіковано хтось поставився до виконання своєї роботи та  до чужих страждань та поневірянь!

- Як судова система реагує на випадки домашнього насильства?

М. Легенька: - Тут діють такі самі стереотипи, як і в національній поліції, прокуратурі. Бо якщо повернутися до моніторингу згаданих 300 судових рішень у справах домашнього насильства, то в 109 випадках кривдники не були притягнуті до адміністративної відповідальності. Серед них 48 справ було визнано малозначимими, за якими не потрібно притягати когось до відповідальності. У 8 випадках суд визнав, що в діях особи взагалі немає складу адміністративного правопорушення. Була одна справа, коли адміністративне правопорушення вчинила особа, що повернулася із зони АТО. Суд визнав подію малозначимою, посилаючись на те, що кривдник перебуває в поганому психологічному стані. Хочемо наголосити, що йдеться про третину справ із домашнього насильства.

- Що треба зробити державі, аби позбутися таких стереотипних та непрофесійних підходів?

К. Левченко: - Без сумніву, потрібне краще законодавство. Експерти працюють, але наразі справа просувається не так швидко, як мало б бути. Потрібна система допомоги постраждалим. Тому що постраждалі від домашнього насильства в абсолютній більшості випадків залишаються сам на сам із своєю бідою. «Гаряча лінія» – це джерело інформації про можливу допомогу, яку можна отримати за місцем проживання. Якщо немає, де отримати за місцем проживання такої допомоги, якщо відсутні спеціальні центри, відсутні фахівці, то і «гаряча лінія», на жаль, мало чим може зарадити. Нещодавно ми отримали інформацію, що ліквідовуються навіть невеличкі паростки державної допомоги, які досі були. У Горішніх Плавнях ліквідовано Центр соціальних служб сім’ї, дітей та молоді. Хоча це та державна структура, яка безпосередньо опікувалася, зокрема, проблемами встановлення статусу потерпілих, надання допомоги, координування перенаправлення. Такі дії – наслідки викривленої децентралізації. Децентралізація – це  не ліквідація функцій держави. Це передача їх із центрального рівня на місцевий. Надання допомоги постраждалим – це також питання освіти. Ми робимо аналіз програм підготовки юристів і бачимо, що дуже мало годин виділяються на адміністративне право, розгляд сімейного права і кримінально-процесуального. Такий підхід характерний не лише для правників, це ставлення до проблеми суспільства в цілому. Маємо толерування насильства з боку суспільства. Це виправдання насильства, готовність до нього, невміння вирішувати проблеми іншими способами окрім конфлікту. Фахівці постійно наголошують, що насильство в сім’ї, якому піддавалися, яке бачили діти, в подальшому стає нормою їх поведінки, виправдання злочинів. Тому всі ці питання хоч і стосуються міжособистісних, мають державну вагу. Важливо, щоб це розуміли керівники правоохоронних органів, прокуратури, судів.

М. Легенька. - Є ще один аспект, який потребує змін. Це доступ жертв злочинів до системи правосуддя і отримання правової допомоги. Коли особа вчинила злочин, в тому числі, й ґендерно обумовлений, то має право на безоплатну правову допомогу. Однак жертва такого злочину не має доступу до безоплатної правової допомоги. Вона може отримати її тільки як малозабезпечена. Але й для цього постраждала особа має взяти довідку про забезпеченість сім’ї і довідку про заробітну плату від кривдника. Це нонсенс. Поки що змін у цьому напрямку не передбачено.

- Як ратифікація Україною Стамбульської конвенції може посприяти вирішенню проблеми домашнього насильства?

К. Левченко:
- Сподіваємося, що вона дасть поштовх серйозним змінам: відпрацюванню належної державної політики в цьому питанні, створенню системи надання допомоги особам, які постраждали від домашнього та ґендерно обумовленого насильства, а також посиленню профілактичної роботи. Думаю, що відповідні зміни відбудуться і в роботі правоохоронних органів.

- «Ла Страда-Україна» вже багато років опікується питаннями протидії домашньому насильству.  Які ви зараз маєте плани?


К. Левченко: - Спільно з багатьма нашими партнерами, серед яких міжфракційне депутатське об’єднання «Рівні можливості», Міністерство соціальної політики України, Фонд народонаселення ООН, Рада Європи, громадські організації, підготували низку телевізійних відеороликів, спрямованих на підтримку Стамбульської конвенції. Ми вирішили, що саме чоловіки повинні доносити до суспільства ідею незастосування насильства. Тому у відеозверненнях виступають військові, ветерани АТО, політики, поліцейські. Плануємо зробити такі з акторами та зі спортсменами. На початку вересня ми робитимемо презентацію цієї нашої кампанії. І сподіваємося, що вона отримає широкий розголос, народні депутати ратифікують Стамбульську конвенцію. Ми активно долучаємося й до законотворчої роботи. Плануємо низку експертних обговорень на підтримку законопроекту №4952, який спрямований на внесення змін до Кримінального та Кримінально- процесуального кодексів України. Також ініціюємо створення робочих груп із вдосконалення відомчого законодавства. Цього потребуватиме ратифікація Стамбульської конвенції. Бо зміни на рівні законів ухвалюються, а на рівні інструкцій, наказів, постанов залишаються прогалини. Чітко відслідковуватимемо вплив процесу децентралізації на державну політику щодо протидії домашньому та ґендерно обумовленому насильству. Це також одне з наших завдань. Ми знаємо, що наша робота дуже потрібна людям. Одним вона допомагає, інших змінює. А отже, загалом спрямована на позитив. І це додає оптимізму.

Володимир ДОБРОТА,
Національний прес-клуб «Українська перспектива»


Джерело: http://e-news.com.ua/show/398866.html

середа, 17 серпня 2016 р.

Продовжується прийом матеріалів на здобуття Полтавської обласної премії імені Ковпака

Продовжується прийом матеріалів на здобуття Полтавської обласної премії імені С.А.Ковпака, заснованої обласною радою з метою сприяння військово-патріотичному вихованню молоді.

Премія присуджується: ветеранам Збройних Сил України, учасникам бойових дій на території інших держав, учасникам антитерористичної операції на Сході України, військовослужбовцям, митцям, представникам учнівської (студентської) молоді, громадськості – за значний особистий внесок в утвердження спадкоємності і примноження вітчизняних військово-патріотичних традицій, підняття престижу військової служби, формування у молоді почуття патріотизму, вірності військовому обов’язку, зразкову військову службу, надання благодійної допомоги ветеранам, волонтерської допомоги військовим частинам Збройних Сил України, підрозділам силових структур та Державної служби України з надзвичайних ситуацій – у наступних номінаціях:

– «Урок мужності» – за практичне втілення ідей військово-патріотичного виховання: пошуково-просвітницьку роботу, пов’язану з подіями Другої світової війни, проведенням антитерористичної операції на Сході України, виконанням громадянами військового обов’язку;

– «Мистецький арсенал» – за створення літературних, музичних творів, творів образотворчого мистецтва, фото-, теле- та кіноробіт на військово-патріотичну тематику;

– «Захисник України» – за сумлінну військову службу, зразкове виконання військового обов’язку солдатами, сержантами, прапорщиками та офіцерами Збройних Сил України, силових структур та Державної служби України з надзвичайних ситуацій;

– «Військова звитяга» – за активну роботу з молоддю учасників бойових дій, антитерористичної операції;

– «Власним прикладом» – за благодійну допомогу ветеранам війни та праці, учасникам бойових дій, волонтерську діяльність щодо організації та надання допомоги військовим частинам та підрозділам Збройних Сил України, силових структур, Державної служби України з надзвичайних ситуацій (без вручення грошової винагороди).

Особи, яким Премія вже була присуджена, повторно на її здобуття не висуваються. Премія не може бути присуджена посмертно.

Пропозиції про присудження Премії вносять державні органи, органи місцевого самоврядування, державні та громадські організації, творчі спілки, командування військових частин, силових структур та Державної служби України з надзвичайних ситуацій, адміністрації (ректорати) загальноосвітніх та вищих навчальних закладів 1-4 рівнів акредитації.

У листі – клопотанні вказується прізвище, ім’я та по батькові кандидата на нагородження, його місце роботи (військової служби), посада, адреса проживання, контактні телефони, зазначається конкретний внесок номінанта у справу військово-патріотичного виховання або наводиться інформація щодо досягнень при проходженні військової служби (для військовослужбовців).

До листа-клопотання, завіреного підписом керівника організації, установи, військової частини та печаткою, додається ксерокопія паспорту (військового квитка) та ідентифікаційного коду претендента, його контактний телефон.

Документи на здобуття Премії подаються до приймальні ректора Полтавського обласного інституту післядипломної педагогічної освіти ім. М.В.Остроградського за адресою: м. Полтава, вул. Соборності, 64-ж. Прийом документів триватиме до 1 вересня.

Розмір премії становить 2000 (дві тисячі) гривень, крім номінації «Власним прикладом». У номінації «Власним прикладом» переможець нагороджується дипломом.

Довідки за тел.: 7-36-54


Джерело: "Новини Полтавщини"  http://np.pl.ua/2016/08/prodovzhujetsya-pryjom-materialiv-na-zdobuttya-poltavskoji-oblasnoji-premiji-imeni-kovpaka/

Фото вгорі: молодіжна військово-патріотична асоціація "КАЛИНА" (м. Горішні Плавні)

понеділок, 15 серпня 2016 р.

Жителів Горішніх Плавнів запрошують до участі в Музичному етноподіумі «Ми – українці!»



24 серпня в місті Горішні Плавні в рамках міських заходів, присвячених 25-й річниці Незалежності України, відбудеться Музичний етноподіум «Ми – українці!»

Його учасниками можуть стати усі бажаючі жителі і гості міста незалежно від віку та статі. 

Виступи можуть бути як індивідуальними, так і груповими.

Час і місце проведення – з 14.45 до 16.00 на майданчику біля центральної публічної бібліотеки (для дорослих) за адресою вул. Миру, 22.

Музичний етноподіум «Ми – українці!» пройде у вигляді концерту з участю бажаючих громадян, які захоплюються піснею, танцем, інструментальним виконанням музики. 

Умови участі у заході:
1)      виконати музичний номер (пісня, інструментальна композиція, танець за власним бажанням);
2)      бути одягненим в українську вишиванку.

Прийом заявок на участь у Музичному етноподіумі «Ми – українці!» триває до 21-ї години 21 серпня

Для цього необхідно зателефонувати за номером 098-306-76-90 та/або надіслати на електронну скриньку rodis.ngo@gmail.com інформацію наступного змісту:
-       П.І.Б. і вік (для індивідуальної участі) або назва і кількість учасників колективу  (для групової участі);
-       назва і зміст музичного номеру;
-       технічні умови, необхідні для виступу;
-       контактний номер мобільного телефону.

На початку заходу відбудеться акція «З Днем незалежності України!».

Організатор - громадська організація «Центр розвитку дитини і сім’ї «РОДІС» за підтримки відділу культури і туризму Горішньоплавнівської міської ради.

Після Музичного етноподіуму «Ми – українці!» відбудуться:
-       культурно – мистецька акція «Тарас Шевченко – поборник волі України» (о 16.00 біля памятника Т.Г.Шевченку);
-       парад вишиванок по вул. Миру (початок о 16.30 біля пам’ятника Т.Г.Шевченку).

Організатори - громадська організація «Центр «РОДІС» спільно з відділом культури і туризму за підтримки виконкому Горішньоплавнівської міської ради.

Довідки за тел. 098-306-76-90.

середа, 10 серпня 2016 р.

З цього навчального року старшокласники навчатимуться за новими програмами з історії України

7 липня 2016 року Міністр освіти і науки України Лілія Гриневич підписала наказ № 826 «Про затвердження навчальних програм для 10-11 класів загальноосвітніх навчальних закладів». Процедуру оновлення також пройшла програма з історії України.

Минулого року Український інститут національної пам’яті ініціював внесення змін до шкільної програми з історії України.  Міністерство освіти і науки створило робочу групу з удосконалення та розвантаження програм.

До її складу увійшли представники урядових, науково-дослідних і навчальних установ, зокрема Українського інституту національної пам’яті з проектом навчальної програми з історії України для 10-11 класів. Після тривалого  обговорення та вдосконалення фахівцями робочої групи, проект було затверджено на засіданні Колегії Міністерства освіти і науки України та відповідним наказом Міністра.

Уперше в старших класах вводяться практичні заняття з уроками узагальнення та тематичного оцінювання. Виділено в окремі теми Українську революцію 1917-1921 років. Тепер період масових репресій та великого терору в Україні здобув справедливу назву – «Встановлення й утвердження радянського тоталітарного режиму (1921-1939 рр.)».

Окрім того, школярі будуть вивчати низку історичних постатей та персоналій, які сприяли розбудові України. У програмі виокремлено і розширено, зокрема, такі події, поняття, факти та терміни:

-    бій під Крутами;
-    етапи трудової та політичної еміграції;
-    війни радянської Росії з Українською Народною Республікою;
-    радянська окупація України;
-    адміністративно-територіальні зміни українських земель протягом усього ХХ столітті;
-    Акт відновлення Української Держави;
-   внесок українського народу у перемогу над нацизмом у Другій світовій війні;
-    українці у військових формуваннях держав Об’єднаних Націй;
-    вводиться поняття «депортація» (депортація з Криму кримських татар та інших народів, а також масові депортації етнічних українців з Польщі в 1944-1946 роках);
-    Українська Гельсінська група та багато іншого.

Програму загальноосвітніх навчальних закладів "Історія "України" 10-11 класів можна переглянути за посиланням http://www.slideshare.net/novagromada/2-storyaukrani1011lipen2016standartakademchnij?ref=http%3A%2F%2Fnp.pl.ua%2F2016%2F08%2Fz-tsoho-navchalnoho-roku-starshoklasnyky-navchatymutsya-za-novymy-prohramamy-z-istoriji-ukrajiny%2F

Джерело: http://np.pl.ua/2016/08/z-tsoho-navchalnoho-roku-starshoklasnyky-navchatymutsya-za-novymy-prohramamy-z-istoriji-ukrajiny/

неділя, 7 серпня 2016 р.

Українські дитсадки переходять на нові правила

Нові правила для дитсадків, які затвердило міністерство освіти України, можуть зменшити черги у дошкільні заклади і легалізувати невеликі приватні садочки. 

Новий регламент скасовує обов'язкову довідку від педіатра, якщо дитина більше трьох днів не відвідувала садок і в неї немає "явних ознак захворювання". 

Документ дозволяє садкам працювати без власної кухні і пральні, користуючись зовнішніми послугами. Очікується, що це дозволить вийти з тіні і отримати ліцензію невеликим комерційним закладам, розташованим у квартирах чи приватних будинках.
 

Менше довідок
У тексті регламенту слово "довідка" згадане лише тричі. Довідка про стан здоров'я потрібна тепер лише при прийманні дитини в садок, після перенесення інфекційної хвороби і для купання в басейні. Чинне до сьогодні правило про довідку від педіатра після трьох пропущених днів уже недійсне.

"Діти після тимчасової відсутності у дошкільному навчальному закладі з інших причин (окрім інфекційної хвороби. – Ред.) приймаються без медичних довідок за умови відсутності явних ознак захворювання", - сказано в документі, розісланому в управління освіти по всій Україні.

Якщо батьки привели дитину в садок і вихователі запідозрили, що вона нездорова, її має оглянути штатний медичний працівник, пояснив Святослав Протас, в.о. голови Державної санепідемслужби.

Чи можна відвідувати садки дітям без щеплень, вирішуватиме тепер лікарсько-консультативна комісія при поліклініці. Однак подробиць того, як працюватиме ця комісія, в документі немає.

Харчоблок

Якщо в дошкільному закладі немає свого харчоблоку, готову їжу для дітей можна замовляти в інших постачальників, які дотримуються всіх законодавчих вимог. При цьому "відповідальність за неякісне харчування буде нести той суб'єкт, який цю послугу надає", а не керівництво садка, уточнив пан Протас.

Так само з пранням білизни. Відтепер можна замовляти послуги зовнішніх пралень, якщо лише вони не обслуговують інфекційні лікарні чи об'єкти хімічної промисловості.

Ці дві вимоги – відсутність власного харчоблоку і пральні – часто ставали на заваді маленьким приватним садкам, які хотіли отримати ліцензію.

Нові правила також дозволяють використовувати в садках двоярусні дитячі ліжка для економії місць. Автори регламенту наголошують, що це не означає збільшення кількості дітей в групах.


Гарні виховательки

В уряді сподіваються, що новий регламент, навпаки, має зробити садочки доступнішими для дітей і батьків. Сьогодні в усій Україні в черзі на дитсадки стоять понад 90 тис. дітей, з яких понад 14 тис. – лише в Києві, розповідають у МОН. Там очікують, що спрощення правил дозволить розвиватися новим дошкільним закладам.

"Чим менше сфера регулюється, тим краще вона розвивається, тим більша довіра до дошкільного сектору освіти", - погоджується Олена Заплотинська, проектний менеджер Національної ради реформ.

Серед інших змін – скасування обмежень для зовнішнього вигляду вихователів.

"Дитина лине до гарної виховательки, у якої нехай буде каблучка, нафарбовані нігті, але зате вона буде гарна, - каже Олена Даніш, директорка садочку "Пролісок" у Києві. - Сучасний навчальний заклад має передбачати сучасних гарних виховательок".


Джерело: ВВС Україна  
http://www.bbc.com/ukrainian/society/2016/06/160602_kindergarden_new_rules_ko
 

субота, 6 серпня 2016 р.

Міносвіти полегшило програму для учнів 1-4 класів: що змінилося

В Міністерстві освіти й науки України затвердили оновлені шкільні програми для учнів 1-4 класів. Про це сказано в повідомленні прес-служби міністерства. 

Затверджено 13 оновлених і "розвантажених" навчальних програм для школярів 1-4 класів. Уже з 1 вересня дітям у молодшій школі буде вчитися легше. Відповідне рішення прийняла колегія Міністерства освіти й науки України.

Зміни внесено до програм з української мови, літературного читання, математики, інформатики, музичного мистецтва, образотворчого мистецтва, трудового навчання, фізичної культури, іноземних мов для загальноосвітніх і спеціальних навчальних закладів (англійська, німецька, французька й іспанська мови), природознавства, основ здоров'я та з предметів "Мистецтво" і "Я у світі".

У всіх програмах скасоване положення про фіксовану кількість годин на вивчення кожної теми, тепер учитель визначатиме її самостійно. Програми привели у відповідність із віковими особливостями дітей. Для цього експерти перенесли деякі теми в більше старші класи й скасували низку вимог, які висувалися до молодших школярів. Також уніфікована термінологія програм, якою повинні користуватися вчителі й автори підручників.

КЛЮЧОВІ ЗМІНИ В ПРОГРАМІ:

Українська мова:


- знято  складні для учнів початкової школи теми: "Умовне позначення слів", "Спосіб умовного позначення речень", "Складання речень за поданою графічною схемою";
- посилено практичне ознайомлення з реченням;
- осучаснено перелік словникових слів (замість комбайнер, фартух, фанера – радісний, милосердний, співчуття тощо);
- зроблено акцент на розвитку усного мовлення, а не на побудові речень за схемами;
- уведено жанр есе у 3-му класі, щоб стимулювати дітей вільно висловлювати свою думку (замість текст-роздум, текст-міркування, текст-розповідь, які перенесені в старші класи);

Математика:

- зміщено акценти із знаннєвих результатів на діяльнісні (враховано пропозиції щодо необхідності реалізації диференційованого підходу до учнів з різними навчальними можливостями);
- у програмах 1-2  класів знято вимоги щодо знання напам’ять таблиць додавання та віднімання в межах 10 та 20, таблиць множення та ділення;
- вчителі зможуть самостійно збільшувати кількість годин на вивчення  складних тем, що забезпечить усвідомлене оволодіння відповідною обчислювальною навичкою;

Літературне читання:

- з кола читання вилучено неактуальних радянських авторів, додано сучасних (з використанням рекомендаційних списків дитячої літератури від Національної бібліотеки України для дітей та авторитетних електронних ресурсів);
- планується  видання хрестоматії для учнів початкових класів  для серії "Шкільна бібліотека", до якої увійдуть твори сучасних авторів;
- скасовано кількісний показник темпу читання, зроблено акцент на розвитку якісного читання дітей – вчитель має розвивати не лише темп,  а й спосіб читання, виразність, правильність, розуміння прочитаного;
- змінено підходи до аналізу тексту – оцінювати не героя (позитивний-негативний), а вчинки, стимулювати дитину висловлювати свої емоції від прочитаного, розвивати задоволення від читання, а не вимагати виконання інструкцій;

Іноземні мови:

- замість письма "слів, словосполучень і речень" – усний курс у 1 класі – розвиток мовлення, здатності вести прості діалоги (письмо уводиться лише в 2 семестрі 1 класу, лише букви і прості слова);
- скорочено  обсяги висловлювань у мовленнєвій компетенції "Говоріння" та обсяги письмових повідомлень у мовленнєвій компетенції "Письмо";
- додано сучасні теми, цікаві дітям молодшого віку;
- уточнено мовленнєві функції щодо опису емоційного стану;

Природознавство:

- дотримання принципу  послідовності викладання матеріалу і поступовості у нарощуванні складності;
- уточнено термінологію;
- зменшено кількість проектів, при цьому розширено їхню тематику, наближено до інтересів дітей;

Музичне, образотворче мистецтво та фізкультура:

- зменшено теорію, декомунізовано зміст, додано сучасних авторів, збільшено час на рухову активність і творчість;
- прибрані психологічно шкідливі ігри, скасована муштра "рівняйсь-струнко", додані сучасні активні ігри на співпрацю і взаємодопомогу, додані здоров’язбережувальні модулі, прибраний контроль нормативів.


Найближчим часом до оновлених програм в МОН підготують нові вимоги до оцінювання досягнень учнів та нові методичні рекомендації. Ці зміни включатимуть виконання завдань олівцем для молодших класів, вчителі не писатимуть червоною ручкою, а система оцінювання молодших учнів враховуватиме вікові особливості дітей тощо.

У серпні для вчителів у кожній області відбудуться конференції, на яких, в тому числі, презентують та обговорять оновлені програми для 1-4 класів. Також відбудуться засідання методичних об'єднань вчителів початкової школи, де вони розбиратимуть усі оновлення і детально з ними ознайомляться. Таким чином, викладачі достеменно знатимуть про всі введені зміни.


Джерело: офіційний сайт МОН України
 http://mon.gov.ua/usi-novivni/novini/2016/08/04/olegiya-mon-zatverdila-%E2%80%9Crozvantazheni%E2%80%9D-navchalni-programi-dlya-1-4-klasiv/
 

понеділок, 1 серпня 2016 р.

З 1 по 7 серпня - Всесвітній тиждень грудного вигодовування

За ініціативи Всесвітньої організації охорони здоров’я (ВООЗ), Всесвітній тиждень грудного вигодовування проводиться з 1 по 7 серпня більше, ніж в 120 країнах світу.Приводом для його запровадження стало прийняття у серпні 1990 року Інночетійської Декларації ВООЗ і ЮНІСЕФ, спрямованої на охорону, заохочення та підтримку грудного вигодовування.  

Щороку Всесвітній Альянс проголошує початок кампанії, і традиційно вона проводиться протягом 40-го тижня року, що символізує 40 тижнів вагітності жінки до народження дитини.

Всеукраїнський    тиждень    грудного вигодовування   проводиться з 2001 року. Цьогоріч девіз тижня – «Грудне вигодовування – ключ до сталого розвитку» – привертає увагу на необхідність до материнської взаємопідтримки  і наставницької підтримки грудного вигодовування.

Грудне молоко є найкращою природною їжею для дитини. Еталону материнського молока не існує. Воно відрізняється у кожної жінки та залежить від гестаційного віку дитини, дієти, періоду після пологів і навіть часу доби. Грудне молоко – динамічна рідина, що змінює  свій  склад, пристосовуючись до потреб дитини.

З молоком матері дитині передаються більшість захисних антитіл від багатьох хвороботворних бактерій і вірусів. Воно захищає дитину влітку при підвищеній небезпеці кишкових інфекцій, а в зимовий час – при високій загрозі вірусних захворювань.

Грудне вигодовування формує правильний прикус при охопленні соска, знижує частоту стоматологічних проблем у ранньому дитячому віці, зменшує частоту карієсу.  І, нарешті, грудне молоко не потрібно готувати: воно стерильне і має необхідну          температуру. Важливо, що вигодовування грудним молоком забезпечує тісний емоційний і психологічний контакт малюка з мамою.

На сьогоднішній день відкрито велику кількість компонентів грудного молока, які забезпечують його захисні властивості: імуноглобуліни, лактоферин, фактори росту, імунокомпетентні клітини та багато інших. Ці компоненти забезпечують унікальність грудного молока, тому що ввести їх до складу дитячих молочних сумішей на сьогоднішній день неможливо. Якщо просто порівнювати склад харчових і мінеральних речовин у грудному молоці та сумішах, то виявляється, що грудне молоко містить понад 300 речовин, більшість з яких унікальні і незамінні, а молочні суміші – лише 30-40 компонентів. Тому діти, які знаходяться на штучному вигодовуванні, не отримують близько 250 життєвоважливих для них речовин.

Тривале годування материнським молоком – одна з найголовніших умов, що забезпечує розвиток і здоров’я малюка не тільки протягом періоду грудного вигодовування, але й у наступні періоди життя.


У вересні 2015 року Генеральна Асамблея ООН ухвалила Цілі Сталого Розвитку – цільові показники майбутнього міжнародного розвитку, що діятимуть по 2030 рік,  і нараховують 17 глобальних цілей задля подолання бідності, викорінення нерівності та несправедливості, а також протидії кліматичним змінам.

Грудне вигодовування є інтегрованою частиною більшості наступних Цілей Сталого Розвитку:

Ціль 1: Покінчити з бідністю в усіх її формах в усьому світі.

Грудне вигодовування є природним та економним способом вигодовування дитини. Воно доступне для кожного та не обтяжує сімейний бюджет у порівнянні зі штучним.

Ціль 2: Покінчити з голодом, забезпечити продовольчу безпеку і поліпшення харчування і сприяти сталому розвитку сільського господарства.

Виключно грудне вигодовування до шести місяців та його продовження до двох років та довше забезпечує організм дитини високоякісними та поживними нутрієнтами в потрібній кількості, чим допомагає попередити голод та ожиріння. Для немовлят грудне молоко – найбезпечніше харчування, а грудне вигодовування – це постійний  доступ до безпечної, поживної та достатньої їжі.

Ціль 3: Забезпечити здоровий спосіб життя і сприяти добробуту для всіх у будь-якому віці.

Грудне вигодовування значно покращує здоров’я, розвиток дітей, сприяє зменшенню захворюваності матерів.

Ціль 4: Забезпечити всеохоплюючу і справедливу якісну освіту і заохочувати можливості навчання протягом усього життя для всіх.

Грудне вигодовування та необхідний прикорм є фундаментом для розвитку когнітивних навичок і, відповідно, здібностей до навчання та здобуття освіти.

Ціль 5: Домогтися гендерної рівності та розширити права і можливості всіх жінок і дівчаток.

Грудне вигодовування дає кожній дитині рівні можливості на початку життя.

Ціль 6: Забезпечити наявність і раціональне використання водних ресурсів та санітарії для всіх.

Грудне вигодовування за вимогою забезпечує дитину необхідною рідиною навіть у спекотну погоду, тоді як приготування суміші вимагає доступу до чистої та якісної води та умов для її приготування.

Ціль 7: Забезпечити загальний доступ до недорогого, надійного, стійкого і сучасного енергопостачання.

Грудне вигодовування потребує значно меншого енергопостачання в порівнянні зі штучним.

Ціль 8: Сприяти неухильному, всеохоплюючому та сталому економічному зростанню, повній і продуктивній зайнятості та гідній праці для всіх.

Годуючі жінки, яких підтримують роботодавці більш продуктивні у своїй праці.

Ціль 9: Створити гнучку інфраструктуру, сприяти всеосяжній і стійкій індустріалізації і заохочувати інновації.

Годуючі жінки потребують підтримки роботодавців, сім’ї та суспільства для того, щоб справлятися із труднощами в індустріалізованому та урбанізованому середовищі. Велике значення мають яслі, перерви та обладнані кімнати для годування груддю на робочому місці.

Ціль 10: Зменшити нерівність всередині країн і між ними.

Підтримка грудного вигодовування, особливо серед уразливих груп, допоможе зменшити суспільну нерівність.

Ціль 11: Зробити міста і населені пункти відкритими, безпечними, життєздатними і стійкими.


У сучасних містах матері та їх діти потребують безпеки та доброзичливого ставлення, при кризових ситуаціях ця група людей є найбільш вразливою та вимагає особливої підтримки.

Ціль 12: Забезпечити стійкі моделі споживання і виробництва.

Грудне вигодовування – здорове, рентабельне харчування, що не забруднює довкілля та не вимагає великих ресурсів.

Ціль 13: Вжити термінових заходів з боротьби зі зміною клімату та її наслідками.


Грудне вигодовування захищає здоров’я малюка, особливо під час погодних катастроф, спричинених кліматичними змінами.

Ціль 14: Зберігати і раціонально використовувати океани, моря і морські ресурси в інтересах сталого розвитку.

Процес виробництва сумішей та їх продаж пов’язаний з відходами, що забруднюють воду.

Ціль 15: Зберігати і відновлювати екосистеми суші і сприяти їх раціональному використанню, раціонально розпоряджатися лісами, боротися з опустелюванням, зупинити і повернути назад процес деградації земель і зупинити процес втрати біорізноманіття.

У порівнянні з штучним вигодовуванням, грудне – екологічне. Виробництво сумішей потребує молочної промисловості, яка виснажує природні ресурси, спричиняє вуглецеве забруднення атмосфери та, відповідно, впливає на клімат.

Ціль 16: Сприяти створенню мирних і вільних від соціальних бар'єрів суспільств в інтересах сталого розвитку, забезпечувати доступ до правосуддя для всіх і створювати ефективні, підзвітні і засновані на широкій участі установи на всіх рівнях.

Годування груддю закріплене в правах людини та багатьма конвенціями. Необхідне впровадження національних політик та законодавчих основ для захисту та підтримки годуючих матерів та немовлят.

Ціль 17: Зміцнювати засоби досягнення сталого розвитку та активізувати роботу механізмів Глобального партнерства в інтересах сталого розвитку
Глобальна Стратегія Вигодовування Немовлят та Дітей раннього віку (GSIYCF) забезпечує мультисекторальну співпрацю і базується на партнерстві та розвитку шляхом впровадження програм та ініціатив з підтримки грудного вигодовування.

Таким чином, грудне вигодовування – це ключовий елемент, який  обумовлює благополучний початок життя, рівність, розвиток, закладає основи здоров’я та розумових здібностей, є важливою складовою турботи про світ, в якому ми всі живемо. Але для повноцінного грудного вигодовування необхідно поважати один одного та захищати і підтримувати це тендітне диво – диво материнства.

Лікар-педіатр Центру розвитку дітей раннього віку Полтавської обласної дитячої клінічної лікарні  Наталія Кузнецова   


Джерело: офіційний сайт Полтавської ОДА

неділя, 31 липня 2016 р.

У навчальних закладах проводитимуть виховну роботу з протидії торгівлі дітьми

У школах і професійно-технічних навчальних закладах України буде впроваджено програму виховної роботи з питань протидії торгівлі дітьми «Особиста гідність. Безпека життя. Громадянська позиція». Про це 29 липня повідомили у МОН України.

Програма розрахована на учнів 7-11 класів загальноосвітніх та професійно-технічних навчальних закладів. Для її впровадження розроблені відповідні посібники.

Фінансова обізнаність та налаштованість на побудову успішної кар’єри і самореалізація є запобіжниками торгівлі людьми, саме тому до програми виховної роботи увійшли окремі курси «Професія. Карєра. Успіх», «Творимо майбутнє відповідально й ощадливо».

Окрім того, програма містить ігрові матеріали, що допоможуть вчителю змоделювати різні життєві ситуації та надати інформацію в цікавий для учнів спосіб. Спецкурс із запровадження програми також буде викладатися у закладах післядипломної педагогічної освіти для вчителів. 

Ці заходи  дозволять підвищити рівень поінформованості серед школярів та батьків щодо проблеми торгівлі людьми. «Потрібно будувати превентивну роботу так, щоб школярі та молодь усвідомлювали ризики потрапляння в ситуацію торгівлі людьми та могли убезпечити себе під час подорожей або пошуку роботи», - зазначила головний спеціаліст відділу позашкільної освіти, виховної роботи та захисту прав дитини МОН Ніна Березіна.

Виховна робота з питань протидії торгівлі дітьми сприятиме розвитку навичок відповідальної та безпечної поведінки дітей, умінню приймати рішення у різноманітних, в т. ч. складних життєвих ситуаціях.

За даними GfK Ukraine, 40% дітей і молоді віком 13-17 років, що належать до соціально незахищених категорій, готові погодитись хоча б на одну пропозицію, що може призвести до втягування в торгівлю людьми. (Опитування http://mon.gov.ua/content/%D0%9D%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D0%BD%D0%B8/2016/07/29/report-on-the-survey-results-on-ht-awareness-among-vulnerable-children-and-youth-ukr.pdf).

Довідково: 

Програма виховної роботи з питань протидії дітьми «Особиста гідність. Безпека життя. Громадянська позиція» розроблена відповідно до пункту 3.5 Плану заходів Міністерства освіти і науки України , затвердженого наказом від 08.04.16 № 405. на виконання постанови Кабінету Міністрів України від 24.02.2016 р. № 111 «Про затвердження Державної соціальної програми протидії торгівлі людьми на період до 2020 року».

Джерело Офіційний сайт МОН України

пʼятниця, 22 липня 2016 р.

Про соціальну підтримку сімей, в яких виховуються діти-інваліди

Законом України «Про державну соціальну допомогу інвалідам з дитинства та дітям-інвалідам» передбачено надання державної соціальної допомоги інвалідам з дитинства та дітям-інвалідам віком до 18 років.

При цьому інвалідам з дитинства або дітям – інвалідам, які втратили одного із батьків та мають право на пенсію у зв’язку з втратою годувальника і державну соціальну допомогу відповідно до Закону України «Про державну соціальну допомогу інвалідам з дитинства та дітям-інвалідам», ці виплати призначаються одночасно.

Розмір державної соціальної допомоги на місяць з 01.05.2016 становить:
– інвалідам з дитинства І групи (з надбавкою на догляд): підгрупи А – 2322 грн.; підгрупи Б – 1695 грн.;

– інвалідам з дитинства ІІ, ІІІ групи та дітям-інвалідам (без надбавки на догляд)– 1130 грн.;

– дітям-інвалідам (з надбавкою на догляд):

– на дітей – інвалідів підгрупи А: віком до 6 років – 2019 грн.; віком від 6 до 18 років – 2322 грн.

– на інших дітей-інвалідів: віком до 6 років – 1405 грн.; віком від 6 до 18 років – 1556,5 грн.

До державної соціальної допомоги встановлюється надбавка на догляд:

– інвалідам з дитинства І групи: підгрупи А – 75 % (847,50 грн.); підгрупи Б – 50 % (565 грн.) прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.

– одиноким інвалідам з дитинства ІІ і ІІІ груп, які за висновком лікарсько-консультативної комісії лікувально-профілактичного закладу потребують постійного стороннього догляду, – в розмірі 15% прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність (169,50 грн.);

– надбавка на догляд за дитиною-інвалідом:

– підгрупи А – в розмірі 100% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку (до 6 років – 1228 грн.; від 6 до 18 р. – 1531 грн.);

– іншими дітьми-інвалідами – в розмірі 50% прожиткового мінімуму для дітей відповідного віку (до 6 років – 614 грн.; від 6 до 18 р. – 765,50 грн.).

Надбавка на догляд за дитиною-інвалідом призначається:

– одному з батьків, усиновителів, опікуну, піклувальнику, які не працюють, не навчаються (крім заочної форми навчання), не проходять службу, не займають виборну посаду і фактично здійснюють догляд за дитиною-інвалідом;

– одному з батьків, усиновителів, опікуну, піклувальнику, які перебувають у відпустці по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку; у відпустці у зв`язку з вагітністю та пологами; у відпустці без збереження заробітної плати, у разі якщо дитина-інвалід потребує домашнього догляду, і вони фактично здійснюють догляд за дитиною-інвалідом.

Одинокій матері (одинокому батьку) надбавка на догляд за дитиною-інвалідом призначається незалежно від факту роботи, навчання, служби.

З метою посилення соціального захисту осіб, які доглядають за дітьми-інвалідами, Верховної Радою України 17.05.2016 прийнято Закон України «Про внесення змін до деяких законів України щодо посилення соціального захисту осіб, які доглядають за дітьми-інвалідами та інвалідами I групи», яким передбачається з 1 січня 2017 рокупризначення надбавки на догляд за дитиною-інвалідом підгрупи А одному з батьків, прийомних батьків, батьків-вихователів дитячого будинку сімейного типу, усиновителів, опікуну, піклувальнику незалежно від факту роботи, навчання, служби. Тобто усі сім’ї, в яких виховуються діти-інваліди підгрупи А, будуть отримувати державну соціальну допомогу з надбавкою на догляд.

З 1 січня 2017 року призначення надбавки на догляд за дитиною-інвалідом підгрупи А буде проведено автоматично по діючим особовим справам, без додаткового звернення до управлінь соціального захисту населення.

Департамент соціального захисту населення 

Полтавської облдержадміністрації

понеділок, 27 червня 2016 р.

Які мультфільми небезпечні для дітей: 9 ознак

Те, що за допомогою мультфільмів можна навчати, виховувати і розвивати дитину, знає багато хто. Але не всі мультики корисні, а деякі - навіть небезпечні для психіки дітей. 

За якими ж ознаками визначити небезпечні мультфільми для дитини?

Ознаки небезпечних мультфільмів:

Занадто яскраві кольори мультфільму. Кислотно яскраві кольори і динамічні сцени зі спалахами на екрані перенасичують психіку дітей. Якщо дивитися такі мультики ввечері, то дитина занадто перезбудиться, і батькам буде складно укласти її спати. Крім того, яскраві мультфільми можуть негативно відбитися на зорі дитини і навіть спровокувати у хворих дітей напад епілепсії.

Голосний звуковий супровід. Різкі звуки, напружена музика надають пригнічуючий вплив на дитячу психіку, викликають головний біль і підвищену тривожність.

Присутність сцен агресії і насильства. Слід уникати мультфільмів, де герої виявляють підвищену агресію по відношенню один до одного, постійно б'ються, завдають шкоди оточуючим, а також демонстрації атрибутів смерті (знаряддя вбивств, кладовища, кров, черепа). Дитина після перегляду може проявити агресію і жорстокість у реальному житті.

Погану (девіантну) поведінку героїв ніяк не карають, а іноді вона навіть вітається. У мультику персонажі можуть ображати, грабувати, вбивати і при цьому не піддаватимуться засудженню і покаранню. У маленьких дітей складається уявлення про вседозволеність, руйнуються еталони гарної поведінки, знімаються соціальні заборони. Також слід уникати мультиків, в яких відсутня чітка межа між добром і злом, де навіть позитивні герої можуть здійснити погані вчинки заради своїх інтересів.

На екрані демонструється небезпечна для життя поведінка. Мультики, де персонажі "лихачать", стрибають з дахів, бігають по проїжджій частині, наражають на небезпеку своє життя, роблять негативний вплив на інстинкт самозбереження у дітей. Дошкільнята схильні наслідувати своїх улюблених героїв, і такі приклади можуть обернутися травмами і страшною бідою для родини.

Присутні сцени неповаги до людей, рослин і тварин. У багатьох сучасних мультиках є глум над слабкими, безпорадними героями, потворне ставлення до старості, материнства. Якщо улюблений герой невихований, задерикуватий і грубий, то цинічна непристойна поведінка дитини не змусить себе чекати.

Потворні, несимпатичні персонажі. Для дітей зовнішність героїв дуже важлива, адже вони ідентифікують себе з ними. Якщо дитина бачить на екранах чудовиськ, монстрів, потворних героїв, то страждає її внутрішній світ, самовідчуття. Різкі незграбні супергерої можуть сприйматися дівчатками як зразок майбутнього чоловіка, а великоокі таємничі і загадкові героїні - як ідеал для хлопчиків.

Жаргонні, нецензурні вирази. Навіть, на перший погляд, у найшкідливіших мультиках деколи проскакують такі вирази. Діти відразу запам'ятовують "цікаві" слова. Батьки говорять одне, а мультики показують, що лаятися можна, в результаті дитина перебуває в подиві, авторитет батьків може похитнутися.

Джерело: "Все для дітей" http://ditey.com/