Що українці робили з маком після Маковія: забуті традиції

Величезне поле червоних маків під блакитним небом з білими хмарами

Величезне поле червоних маків під блакитним небом з білими хмарами

Більшість українців знає свято Маковія завдяки шуликам чи освяченню букетів-маковійчиків у церкві. Проте в народній традиції мак мав значно ширше значення.

Його використовували не лише в обрядах, а й для захисту оселі, викликання дощу та навіть як символ пам’яті про загиблих. Про це розповіла етнологиня Інституту народознавства НАН України Анастасія Кривенко.

Обрядові страви та головний атрибут свята

З огляду на заборону його вирощування застосування маку на Маковія суттєво скоротилося. Нині його переважно освячують разом з іншими рослинами у букетику, а раніше це був головний атрибут свята. Передусім з нього готували обрядові страви пекли коржі (шулики), пироги, варили вареники тощо. Зараз сам звичай пекти обрядові коржі-шулики поступово відходить у минуле, зазначила науковиця.

Етнологиня підкреслила, що раніше мак використовували значно ширше: його сипали в криниці, щоб викликати дощ, та обсипали ним хати й господарські споруди для захисту від усього злого. Особливо помічним був польовий мак-видюк.

Символ зв’язку зі світом предків

Мак вважався посередником між світом людей та світом мертвих. Здавна вірили, що він виростає на місцях битв, де пролилася людська кров недарма саме червоний мак став в Україні офіційним символом пам’яті.

Приготування обрядових страв з маку, а також з яблук та інших фруктів за локальними рецептами варта уваги форма збереження народних традицій серпня.

Leave a Reply

Your email address will not be published. Required fields are marked *