понеділок, 21 квітня 2014 р.

Про екскурсію активістів до об'єднаного музею м. Комсомольська і ВАТ «ПГЗК»

16 квітня 2014 група активістів молодіжного та старшого секторів громадської організації «Центр «РОДІС» відвідала об'єднаний музей міста Комсомольська і ВАТ «ПГЗК» http://muzey.pl.ua/. Екскурсія відбулась з нагоди Міжнародного дня пам’яток та історичних місць, який відзначають у світі 18 квітня щорічно.

В музеї активістів гостинно зустрів Микола Стахів і провів надзвичайно цікаву екскурсію. Про сам музей докладніше можна дізнатися на сайті за вищеподаним посиланням або прочитати тут http://www.rodis.org.ua/2012/05/18.html.



ГО «Центр «РОДІС» щиро дякує Миколі Павловичу Стахіву за незабутню музейну екскурсію. Вміщуємо кілька відгуків учасників спільного походу до  об'єднаного музею м. Комсомольська і ВАТ «ПГЗК».

Софія Макаренко:
Екскурсія була чудовою! Микола Павлович - надзвичайно цікава людина, сам знає дуже багато і може про це доступно пояснити. Він показав нам кожний куточок музею. Був цікавим сам процес розглядання історичних експонатів. Іноді дивилася на що той чи інший експонат і згадувала, що у моїх родичів теж таке було. Коли я розглядала давні журнали мод, то з подивом відзначила, що мода повертається. Також мені дуже сподобався стоматологічний прилад. Цікаво, як тендітна дівчина носила цю штуку по всьому селу та ще під час лікування зубів активно натискала ногою на педаль? А ще дуже сподобались історії про загадування бажання і маленького птеродактиля. Все було так цікаво, пізнавально і весело! Спасибі величезне!

Єгор Базавлук:
Як на мене, екскурсія була проведена в незвичайному форматі, адже Микола Павлович  весь час спілкувався з нами. Він дуже веселий і багато знає. Цікаво розповів нам про історію міста. Виявилось, що ми багато не знали, хоч живемо тут вже не перший рік.
Особливо мені сподобалась розповідь Миколи Павловича про утворення нашої планети, про незвичайні явища у нашому місті. Відчувається, що  людина має історичну освіту і, найголовніше, дуже любить свою роботу. Гадаю, що у кожного з нас з'явилося бажання поспілкуватися з ним особисто.

Володимир Дмитренко:
Найбільше враження справила захоплююча розповідь Миколи Стахіва. Цікаво було все - і про історію території, на якій розташований сучасний Комсомольськ та  навколишні села, і про історію будівництва та розвиток Полтавського ГЗК, і про людей, які збудували місто і комбінат. Микола Павлович в черговий раз довів свою неординарність і блискуче знання історії.

Зоя Петрівна Шумакова:
Проживши 46 років у Комсомольську, я була приємно здивована, що у нас в місті такий чудовий музей. Микола Стахів – справжнісінька ходяча енциклопедія, його можна слухати цілодобово.
Під час екскурсії дізналися багато цікавого. Наприклад, про те, що крім залізної руди в нашій місцевості можна зустріти багато напівкоштовного каміння (яшма, тигрове око та ін..) і навіть коштовний метал (золото) – все це вивозять на відвали. А ще дізналася, що на оглядовому майданчику рудничного кар’єру можна загадати бажання і воно здійсниться. Неймовірно, але в цій зоні навіть можна зустріти НЛО! Треба терміново туди попасти на екскурсію.
Мене дуже вразило те, що в музеї я знайшла себе на фотографії! В 1987 році я працювала в управлінні ПГЗК і ми тоді фотографувалися всім складом працівників бухгалтерії. Виявилось, що це фото експонується в музеї на стенді Управління ПГЗК! На світлині я зовсім молода, тоді мені було 19 років.
В музеї дуже багато всього цікавого, наприклад, стоматологічне крісло. Цей експонат у всіх нас викликав усмішку і одночасний подив -  як стоматолог міг одночасно крутити ногою педаль машини і свердлити зуб в роті пацієнта?! А ще в музеї є телефонний апарат з телефонної будки. Він у робочому стані – хоч зараз можна брати слухавку і телефонувати.
А ще в музеї знаходиться наша родова реліквія – скриня моєї улюбленої бабусі. Скриню подарував музею мій дядько (рідний брат моєї мами). Я пам’ятаю, як у дитинстві просила бабусю, щоб вона відкрила скриню, і дуже любила заглядати туди. Там лежали акуратно складені бабусині речі, в тому часлі хусточки, які вона готувала собі на смерть… Господи, як я люблю свою бабусю… Царство їй небесне…
Багато цікавого матеріалу про першопрохідців Комсомольська. Для мене ця тема є близькою, бо мій батько теж першопроходець, ветеран праці. На жаль, він рано пішов з життя через хворобу. Тепер хочу підготувати для музею матеріали і фото про мого батька, а також про дядька.

Ірина Володимирівна Сафонова:

Сама дивуюся, що за 30 років проживання в Комсомольську наш міський музей я відвідала вперше. Екскурсія була чудова! Микола Павлович з перших слів нас заворожив своїми знаннями, ерудицією, зарядив усіх своїм позитивом і бажанням творити. В музеї ми потрапили до чаруючого світу нашого Сказкомольска. Дуже багато дізналися про історію міста, першопрохідців,  Полтавський ГЗК. Особливо цікаво було слухати про створення та будівництво  комбінату, роботу цехів, тому що на фотографіях усі ми знайшли і своїх родичів і знайомих, тобто відчули причетність до ІСТОРІІ. Враження від екскурсії чудові! Величезне спасибі!

Катерина Василівна Цехла:
Я бувала в музеї багато разів, але щоразу дізнаюся щось нове. І кожного разу захоплююся Миколою Павловичем. Його можна слухати годинами! Тому дві з половиною години пролетіли як одна мить. До того ж, було дуже приємним коло спілкування. Старше крило громадської організації «Центр «РОДІС» не підвело -  нас було стільки ж, скільки і молодих активістів. Дуже вдячні за чудову екскурсію і чекаємо на нові запрошення. 
P.S. Екскурсія дійсно запам"ятається на довго. Всі добрі слова про Миколу Павловича можна повторювати тисячі разів, та всерівно цього буде замало, щоб розкрити всю його доброзичливість, знання, уміння захопити і повести за собою в історичну давнину відвідувачів музею так, що  мов би сам переживаєш ті подіі. Низький уклін  і щира вдячність!

0 коммент.:

Дописати коментар