Поняття «добропорядочність» стало одним із найсуперечливіших у проєкті нового Цивільного кодексу, який Верховна Рада ухвалила в першому читанні.
Позиція авторів
Автори розглядають «добропорядочність» як заміну застарілому радянському поняттю «моральні устої суспільства». Секретар робочої групи Михайло Хоменко запевняє, що термін не містить нічого принципово нового. Оцінки добросовісності, розумності та справедливості вже давно діють у цивільному праві.
Позиція критиків
Проти виступають народна депутатка від партії «Голос» Інна Совсун та адвокат Дмитро Палющенко. «Добропорядочність — це розмите поняття, яке може означати різне для різних людей. Це створює простір для маніпуляцій та правову невизначеність», — сказала Совсун. Палющенко вважає небезпечним введення такої суб’єктивної категорії без чітких юридичних меж, адже це створює потенціал для зловживань та невизначеності для бізнесу й інвесторів. Термін може застосовуватися не лише в сімейному праві, а й у договірних та економічних відносинах, що дозволяє суду визнавати договори недійсними.
Перший проєкт кодексу подав Руслан Стефанчук у січні 2026 року. Деякі норми, зокрема дозвіл на шлюб з 14 років, прибрали. 5 травня віце-прем’єр-міністр Тарас Качка заявив, що кодекс доопрацюють перед другим читанням.