Торгівля людьми сьогодні стосується обох статей будь-якого віку та соціального стану

25 березня відзначається міжнародний день пам'яті жертв рабства та трансатлантичної работоргівлі. У цей день генеральний секретар ООН Пан Гі Мун закликав викорінювати пережитки рабства в сучасному світі.

Працівник Міжнародного жіночого правозахисного центру «Ла Страда - Україна» Катерина Черепаха в ефірі радіостанції «Голос Столиці» розповіла про тенденції торгівлі людьми.


«Голос Столиці»: Як зараз виглядає ситуація з торгівлею людьми в Україні? Чи вдалося за останні роки зменшити обсяги діяльності работорговців?

Катерина Черепаха: Проблема торгівлі людьми лишається актуальною. Сказати, яку кількість наших громадян змогли врятувати з тенет цієї торгівлі, навряд чи зараз можна, тому що уніфікованої статистики по всій країні немає. Є статистичні дані організацій, які займаються наданням допомоги, є дані Міністерства внутрішніх справ щодо справ, заведених за статтею 49. Але ця проблема не тільки залишається актуальною - змінюються тенденції, зокрема, зростає кількість чоловіків, що постраждали від торгівлі людьми. Збільшується кількість осіб, які постраждали від торгівлі людьми з метою трудової експлуатації.

«Голос Столиці»: З жінками зрозуміло – зазвичай це представниці професії легкої поведінки. А з якою метою торгують чоловіками?

Катерина Черепаха: Для використання їхньої праці. Це будь-яка важка праця - будівництво, сільське господарство, робота різноробом. Жінок також використовують не тільки у сфері сексуальної експлуатації, але й трудової експлуатації. Проте жінки більш уразливі до того, щоб їх використовували в змішаних формах – і в трудовій, і в сексуальній експлуатації.

«Голос Столиці»: Чи немає у вас даних, які б дозволили порівняти, як було 10 років тому і зараз?

Катерина Черепаха: Уніфікованої статистики по Україні як не було, так і немає зараз. Після прийняття низки нормативних документів є можливість отримати офіційний статус особи, постраждалої від торгівлі людьми. Отож, можна буде якісь цифри отримати на офіційному рівні. Але якщо, наприклад, 10 років тому, коли говорили про торгівлю людьми, малася на увазі виключно торгівля жінками і виключно в сфері сексуальної експлуатації, то наразі вже є розуміння, що торгівля людьми стосується обох статей будь-якого віку, будь-якого соціального стану, з будь-яким рівнем освіти.

«Голос Столиці»: Україна є не тільки постачальником рабів, але й транзитною зоною для «живого товару». Тобто через нашу територію дуже багато людей потрапляють у країни Євросоюзу, наприклад – із Азії. Чи вдається зменшити цей транзит?

Катерина Черепаха: Якщо говорити про тенденцію останніх років, то Україна все частіше стає ще й країною призначення, тобто країною експлуатації іноземних громадян, а також країною транзиту. Але більшість даних стосовно транзиту і призначення не достатньо чіткі і не можуть відобразити реальну картину. Тому що дуже часто особи, які є громадянами інших країн, можуть бути піддані депортації без встановлення, чи є вони постраждалими.

«Голос Столиці»: Куди, крім міліції, можна ще звернутися, якщо є підозри, що людину вкрали для продажу в рабство?

Катерина Черепаха: У нашому центрі працює національна гаряча лінія: можна звертатися за номером 0(800) 500-335 - на території України безплатно зі стаціонарних телефонів. Або ж можна телефонувати за коротким номером з мобільних телефонів - 386.

За оцінками експертів, сьогодні у світі понад 27 мільйонів осіб перебувають у рабстві. Кожні 30 секунд одна особа потрапляє у неволю. Середній вік потерпілих - 13-14 років. Середня ціна людини на такому ринку - близько 90 доларів, це дешевше, ніж пара брендового взуття.
За статистикою, лише одному відсотку тих, хто потрапив у неволю, вдається врятуватися від рабовласників XXI століття. Україна в цьому процесі виступає як країна-постачальник «живого товару», країна-транзитер та країна призначення. За оцінкою Міжнародної організації з міграції, більше 23 відсотків дівчат-повій в Європі - українського походження. І ця цифра зростає.

Крім того, в останні роки збільшується тенденція до внутрішнього рабства. Торгівці мають три схеми вербування нових жертв - розповіді через знайомих про привабливі умови роботи за кордоном, діяльність нелегальних агентств з працевлаштування за кордоном, відвертий шантаж.

Джерело: http://newsradio.com.ua/2013_03_25/Dedal-chast-she-torg-vlja-ljudmi-stosu-tsja-cholov-k-v-pravozahisnicja/