субота, 28 квітня 2012 р.

З ювілеєм, Комсомольську!


Наш Комсомольськ завжди виглядає ошатно, та в квітні він привабливий по-особливому: по-особливому сяє чистотою, по-особливому буяє зеленню й квітує. Квітень взагалі особливий місяць для нашого міста. 24 квітня 1972 р. Комсомольськ отримав статус міста районного підпорядкування, до того часу він був селищем міського типу. А через п’ять років, 6 квітня 1977 р., отримав статус міста обласного підпорядкування.

Цьогоріч в кінці квітня наш Комсомольськ святкує 40 років від дня набуття статусу міста.
Тож, зі святом, рідний Комсомольську!
Нехай гідна праця та добрі справи кожного твого мешканця стануть вагомим внеском до спільної скарбниці твоїх успіхів. Нехай діти і онуки першопроходців будуть гідними продовжувачами славних твоїх традицій!



В історії Комсомольська багато яскравих і цікавих сторінок, до яких є сенс повертатися якомога частіше. Адже недарма мудрі люди кажуть, що хто не пам’ятає про своє минуле, той не матиме майбутнього. Виникло наше місто в 1960 р. як робоче поселення при Дніпровському гірничо-збагачувальному комбінаті на місці колишніх хуторів Горішній Плавні, Бурдеї, Пашки, Тищенки. Однак, за великим рахунком, все починалося набагато раніше.



Неподалік від Кременчука на пісках Дніпровського Лівобережжя в кінці 20-х років минулого століття ленінградський геофізик Андрій Строна знайшов безцінний скарб - багатокілометровий підземний кряж, який приховував у собі запаси залізняку на сотні років. Виявилось, що це Кременчуцька магнітна аномалія, що складається з десяти родовищ залізистих кварцитів і залізняку. Історію її вивчення дослідники поділяють на чотири етапи. До першого відносять дослідження, що проводилися до 1924 р., до другого - з 1924 по 1941 рр., до третього - з 1945 по 1957 рр., до четвертого - з 1968 по 1986 рр.. Почалося дослідження Кременчуцької магнітної аномалії в другій половині XIX століття.

Перша геологічна карта району була складена в 1883 р. відомим магнітологом П.Армашевським. У 1888 р. А.Гуров висловив припущення про можливість перебування на території Кременчуцького повіту сланців, подібних Криворізьким. У 32-му числі часопису «Хуторянин», що видавався в Полтаві з 1896 по 1917 рр. В.І.Вернадський в статті «Ознаки залізних руд у Полтавській губернії» написав про знахідки залізних руд недалеко від Кременчука. Систематичне і цілеспрямоване дослідження району почалося в 1924 р., коли було вирішено провести геофізичні дослідження з метою встановлення меж Кривбасу. Ці роботи виконувалися під керівництвом ленінградського геофізика А.Строна і були вельми успішними. У червні 1931 р. була створена Кременчуцька геолого-пошукова партія, основним завданням якої стало вивчення геологічної будови надр і пошуки залізних руд в районі Кременчуцької магнітної аномалії. Ці роботи велися аж до початку Великої Вітчизняної війни.

Після закінчення Великої Вітчизняної війни, у 1946 р., геологічні роботи були продовжені під керівництвом З.Крутиховської. Першочерговим завданням геологів стало вивчення геологічної будови Горішнє-Плавнівської ділянки. У 1950 р. Кременчуцька геологопошукова партія була реорганізована в однойменну геологорозвідувальну експедицію, головним геологом якої став М.Доброхотов. Під його керівництвом було здійснено великі обсяги пошукових і розвідувальних робіт. Протягом 1953-1955 рр.. геологи детально розвідали Горішнє-Плавнівське родовище залізистих кварцитів. Безпосереднє керівництво цією роботою тоді здійснював В.Халло. Він же зробив тоді і перший підрахунок запасів залізистих кварцитів родовища. Ці дані були затверджені Держкомісією по запасах корисних копалин при Раді Міністрів СРСР в кінці 1955 р.. Саме на базі цих запасів і було вирішено побудувати новий гірничо-збагачувальний комбінат.

29 листопада 1960 р. було опубліковано Постанову ЦК Компартії України і Ради Міністрів УРСР, згідно з яким Полтавському раднаргоспу доручалося організувати в системі управління будівництва промислових матеріалів будівельно-монтажний трест «Кременчукрудбуд» для підготовки і будівництва Дніпровського (а нині Полтавського) гірничо-збагачувального комбінату. Отже, дату 29 листопада 1960 р. прийнято вважати днем народження Комсомольська.

14 грудня 1960 р. постановою Полтавського раднаргоспу до обов'язків Управління будівництва та промислових матеріалів ввели організацію в системі промислових матеріалів тресту «Кременчукрудбуд» для підготовки і будівництва Дніпровського (а нині Полтавського) гірничо-збагачувального комбінату на базі Горішнє-Плавнівського родовища. Цією ж постановою трест «Кременчукрудбуд» доручив Харківському проектному інституту розробити проект робочого селища площею 41000 кв.м житла з амбулаторією, школою, лазнею, клубом, поштовим відділенням та іншими побутовими службами.

Звичайно, повністю забезпечити житлом працівників комбінату це селище гірників не могло, тому існувало кілька варіантів розселення робітників та їх сімей. Перший варіант полягав у тому, щоб основну масу робітників розмістити на території міста Кременчук в районі селища Молодіжний, а місто Кременчук і Дніпровський (а нині Полтавський) гірничо-збагачувальний комбінат з'єднати бетонною дорогою та тролейбусною лінією. Згідно другого варіанту потрібно було будувати нове місто в районі недалеко від села Пришиб. Третій варіант передбачав розміщення міста на правому березі Дніпра навпроти Редут. Згідно четвертого варіанту, будівництво нового міста повинно було здійснитися на місці сучасного села Салівка.

Наявність цілої низки варіантів пояснювалася тим, що на річці Дніпро, нижче за течією від будівництва Дніпровського гірничо-збагачувального комбінату, в ті часи споруджувалася Дніпродзержинська гідроелектростанція, і невідомо було, як поведе себе Дніпро, яка територія буде затоплена водою з майбутнього водосховища та ін. Тому тільки в 1966 р. було прийнято остаточне рішення будувати нове місто на базі існуючого селища гірників Комсомольська, яке самі мешканці називали тоді Комсомольськ-на-Дніпрі.

Ми вдячні поколінню першопроходців, які передали нам у спадок чудове місто. Нехай воно буде завжди красивим, а серця нових поколінь комсомольчан будуть сповнені теплом і вдячністю до тих, хто збудував його серед піщаних дюн на берегах Дніпра.

0 коммент.:

Дописати коментар