Альберт Васильєв, відомий усьому інтернету як Київстонер, не зник і не пропав у невідомості. Після початку повномасштабного вторгнення він законно залишив Україну з американським паспортом, спочатку оселився в США, а згодом перебрався до Словаччини, де й живе з дружиною та сином. Репер продовжує випускати музику, стрімити й гастролювати, залишаючись помітною фігурою української сцени, хоч і далеко від рідного Києва.
У липні 2026-го його ім’я раптово знову опинилося на перших шпальтах через звинувачення російської ФСБ у причетності до підготовки атаки дронами. Сам артист категорично все заперечив, назвавши ситуацію абсурдною. Сьогодні Київстонер — це не «зниклий» персонаж, а людина, яка будує життя за кордоном, зберігаючи зв’язок з українською аудиторією й відкрито говорячи про бажання повернутися після війни.
Київські двори Райдужного масиву, де Альберт Васильєв провів дитинство й юність, давно залишилися в минулому. Хлопець, який народився 31 грудня 1991 року, у дев’ятнадцять років опинився перед вибором: залишатися в Україні з ризиком сісти на довгий термін чи шукати інший шлях. Проблеми з законом підштовхнули його до мами в Санта-Моніку. Там він прожив п’ять з половиною років, вивчився на режисера, отримав американський паспорт на ім’я Слевін Дадян і повернувся додому вже з іншим поглядом на життя.
Саме після повернення почалася справжня історія Київстонера. Короткі абсурдні ролики в стилі Vine на каналі «Бюджетний Гай Річі» швидко знайшли свою аудиторію. Коли в 2016-му його запросили до проєкту «Гриби», скетчі Альберта стали фірмовою фішкою кліпів. Глядачі запам’ятали не лише музику, а й цей неповторний образ — трохи вульгарний, дуже смішний і до болю київський. Через рік він пішов із гурту, пояснивши, що хоче творити, а не рахувати. Так з’явився сольний проєкт «Неизвестность» і перші альбоми.
Від київських скетчів до московських гонорарів
Після «Грибів» кар’єра пішла стрімко вгору. Альбоми «Хайпаголик», «Banger», «Лютая попса», спільні треки з Alyona Alyona, ролі в кіно, зокрема в «Майорі Громі», ток-шоу з Бастою — усе це зробило Київстонера впізнаваним далеко за межами України. Найбільші гонорари приходили саме з Росії. За його словами, у Москві можна було заробити від одного до двох мільйонів рублів на порівняно нескладних проєктах. Найбільший контракт з телеком-оператором приніс близько десяти мільйонів.
Тут і криється одна з причин, чому багато хто досі шукає відповідь на питання «куди подівся Київстонер». До 2022-го він активно працював у російському просторі, і частина аудиторії сприймала його як «свого». Коли почалася війна, цей статус різко змінився.
Вихід з України та перші місяці за кордоном
Через тиждень після 24 лютого 2022-го Альберт разом із дружиною Аліною Боул і маленьким сином перетнув кордон. За словами Аліни, на пункті пропуску прикордонники впізнали репера й шукали український паспорт, але затримувати не було підстав — він виїхав за американським документом. Родина спочатку опинилася в Європі, потім у США. Життя в Америці виявилося складнішим, ніж здавалося. Доходи впали майже на 90 відсотків, контракти сипалися один за одним, перші два роки були особливо важкими.
Саме тоді Київстонер уперше публічно заговорив про те, що сумує за Москвою як за містом із особливим вайбом, але не за режимом і не за політикою. Він допомагав друзям в Україні грошима й словами, але відмовлявся грати в політичні ігри з будь-якої сторони.
Словаччина як нова точка опори
Приблизно з 2024 року родина оселилася неподалік Братислави. Словаччина дала те, чого не вистачало в США: стабільність для дитини, близькість до України й можливість відносно легко гастролювати Європою. Сам Альберт неодноразово повторював, що готовий повернутися «хоч завтра», якщо ситуація дозволить і якщо знайдеться робота з людьми, які мають реальний вплив. Водночас він визнавав, що в Україні є люди, які бажають йому зла, і називати імена не хотів.
У Словаччині Київстонер продовжує стрімити на Twitch, випускати треки й вести соцмережі. У 2023-му вийшов альбом «Культура відміни» — перший повноцінний реліз українською. У 2026-му з’явилися сингли «ДОМОЙ», «ВДАЛЕКЕ», «ВОДОПАД», «Аллеи» та інші. Музика змінилася, стала більш особистою, іноді меланхолійною, але впізнаваною.
| Період | Місце | Ключові події |
|---|---|---|
| 1991–2010 | Київ | Дитинство в Райдужному, перші відео |
| 2011–2016 | США | Навчання, громадянство, повернення |
| 2016–2022 | Україна / Росія | «Гриби», сольна кар’єра, великі гонорари |
| 2022–2024 | США | Еміграція, падіння доходів, адаптація |
| 2024–2026 | Словаччина | Сімейне життя, нові релізи, стріми |
Дані зібрані на основі відкритих джерел, зокрема Вікіпедії та матеріалів українських медіа.
Звинувачення ФСБ і реакція артиста
14 липня 2026 року російська ФСБ заявила, що запобігла атаці 35 FPV-дронів на стратегічне підприємство в Підмосков’ї. Серед організаторів назвали Альберта Васильєва. За версією спецслужби, він нібито координував дії й переказував гроші під «патронажем СБУ». Додатково його звинуватили в розповсюдженні наркотиків.
Київстонер відреагував швидко й у своєму стилі. У відео він виглядав здивованим і роздратованим: «Я чиллю, братан, я в доту граю. Яка організація чогось?» Він підкреслив, що не розуміє, чому саме його ім’я потрапило в цю історію, і назвав усе «найбезпонтовішою інвестицією». Російські телеканали відповіли жорсткіше — на «Росії-1» прозвучали прямі погрози, що «знищення» артиста стане «справою честі» для розвідки. Сам він на такі заяви реагував з іронією, жартуючи, чи можна тепер «додому».
Жодних офіційних доказів причетності Київстонера до будь-яких диверсій російська сторона публічно не надала. Артист продовжує жити звичайним життям і випускати музику.
Цікаві факти про Київстонера
- Псевдонім Kyivstoner буквально перекладається як «київський травокур» — поєднання назви міста й англійського слова stoner.
- В американському паспорті його ім’я записане як Slevin Dadyan, а не Альберт Васильєв.
- У складі «Грибів» він не лише знімав скетчі, а й виходив на сцену під час живих виступів.
- Син Альберта й Аліни народився 2021 року. Батько й син фанатіють від різних футбольних клубів — батько від «Динамо», син від «Шахтаря».
- У 2020 році Київстонер зіграв роль у фільмі «Майор Гром: Чумний лікар», який вийшов у російський прокат.
- Після 2022-го його місячна аудиторія на Spotify тримається на рівні понад 60 тисяч слухачів, а старі треки на кшталт «Лето» мають мільйони прослуховувань.
Що каже сам артист про війну й повернення
У інтерв’ю 2025 року Київстонер відкрито говорив, що мріє про кінець війни, щоб люди перестали гинути. Він критикував роботу ТЦК, розповідаючи про знайомих, які місяцями не виходять з дому від страху. Водночас наголошував, що допомагає українцям — і тим, хто воює, і тим, хто просто намагається вижити. Політику він називає грою, у яку не хоче вплутуватися, і однаково критично ставиться до обох сторін.
Бажання повернутися в Україну він формулює просто: «Хоч завтра». Але з умовою — знайти місце, де можна працювати з людьми, які реально щось вирішують. Поки що Словаччина залишається компромісом між безпекою сім’ї й можливістю бути ближче до дому.
Музика Київстонера 2026 року звучить інакше, ніж у часи «Грибів». Менше чистої іронії, більше особистої інтонації. Трек «ДОМОЙ» ніби промовляє те, що багато хто з тих, хто виїхав, носить у собі. Артист не намагається виглядати героєм чи жертвою. Він просто живе, знімає, пише, стрімить і час від часу дивується, як його ім’я знову стає приводом для гучних заголовків.
Київські вулиці, московські студії, американські апартаменти й словацькі околиці — усе це частини однієї довгої дороги. Київстонер нікуди не зник. Він просто опинився в іншій точці карти, продовжуючи робити те, що вміє найкраще — говорити своєю мовою, навіть коли ця мова викликає суперечки.
