Леонід Якубович, беззмінний ведучий російського шоу «Поле чудес» з 1991 року, після початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну у 2022 році відкрито підтримав дії Кремля. Він назвав війну «неминучою», звинуватив Україну у «фашизмі» та використав свою програму як платформу для пропаганди, приймаючи «подарунки» від учасників так званої «СВО».
Ця позиція призвела до внесення його до санкційних списків РНБО України у 2023 році та до бази «Миротворець». Шоу, яке колись асоціювалося з сімейними вечорами, перетворилося на вітрину військової риторики, а сам ведучий збагатився, придбавши розкішний особняк вартістю близько одного мільярда рублів.
Для багатьох українців, які колись дивилися «Поле чудес» і сміялися з жартів Якубовича, його заяви стали символом глибокого розриву між колишньою культурною близькістю та сучасною реальністю пропаганди.
Хто такий Леонід Якубович і чому його слова мають вагу
Леонід Аркадійович Якубович народився 31 липня 1945 року в Москві. Він починав як сценарист дитячого журналу «Єралаш», працював у театрі й кіно, а з 1991 року став обличчям «Поля чудес» — російської версії «Колеса Фортуни». Його образ із фірмовими вусами, доброзичливою посмішкою й умінням розрядити атмосферу зробив його одним із найвпізнаваніших телеведучих пострадянського простору. Десятиліттями шоу збирало мільйонні аудиторії в Росії, Україні, Білорусі та Казахстані.
Якубович — народний артист Росії, член партії «Єдина Росія» і неодноразово був довіреною особою Володимира Путіна на президентських виборах (у 2012 та 2018 роках). Він має військове звання підполковника запасу, брав участь у «гарячих точках» — Чечні, Дагестані, Косово — і отримав медалі за службові відрядження. Цей військовий досвід він часто використовує як аргумент у розмовах про сучасну війну.
Українська аудиторія добре пам’ятала його як людину, яка в 2015 році казала, що не може сприймати українців як ворогів, бо любить Київ і Одесу. Саме тому його різка зміна позиції після 24 лютого 2022 року викликала особливо сильну реакцію. Коли людина, яка роками входила в оселі через телевізор, починає говорити про «боротьбу з фашизмом» у сусідній країні, це сприймається не як абстрактна політична заява, а як особиста зрада.
За моїм досвідом спостереження за російським телебаченням протягом багатьох років, саме такі «народні» обличчя стають найефективнішими інструментами пропаганди. Вони не виглядають як професійні політтехнологи — вони виглядають як «свої».
Еволюція поглядів: від нейтралітету до відкритої підтримки
До 2022 року Якубович тримався відносно обережної лінії. У 2015 році в одному з інтерв’ю він зізнавався, що не здатен повісити на українців ярлик «вороги». Він говорив про близькість культур, про спільне минуле й навіть висловлював готовність поїхати на Донбас, щоб «зрозуміти, що відбувається насправді». Тоді його слова звучали як спроба залишитися над сутичкою.
Після анексії Криму у 2014 році він відвідав окупований півострів — зокрема у 2016 році як почесний гість театрального фестивалю в Ялті. Це вже стало підставою для внесення його до бази «Миротворець». Проте повноцінної публічної підтримки військових дій ще не було.
Усе змінилося у лютому 2022 року. В інтерв’ю на YouTube-каналі «Антоніми» Якубович заявив, що війна була «неминучою». Він стверджував, що поруч із Росією існує держава, яка «визнала фашизм лояльним чинником своєї біографії», і з такою державою «треба якось боротися». Він підтримав визнання так званих «ДНР» і «ЛНР» і допустив, що ці території стануть частиною Росії, «як Крим».
Ця трансформація не виглядала раптовою для тих, хто стежив за його політичною активністю. Членство в «Єдиній Росії» і статус довіреної особи Путіна вже давно сигналізували про лояльність. Але для широкої публіки, яка звикла бачити його лише за барабаном «Поля чудес», заява стала шоком.
У 2024–2025 роках він пішов ще далі: називав усіх учасників війни «святими» і виступав перед російськими військовими. Реальність війни для нього перетворилася на продовження «боротьби з фашизмом», яку він пов’язує зі своїм народженням у 1945 році.
Ключові заяви 2022 року та їхній контекст
Найбільш цитована заява Якубовича пролунала саме в інтерв’ю «Антоніми». Він сказав: «Якщо поруч знаходиться держава, яка визнала фашизм лояльним чинником своєї біографії, то з нею треба якось боротися… Домовлятися про щось можна з людьми, які розуміють, що переможців не буде. Але, зважаючи на все, вся ця орава з того боку будь-якої секунди могла розгорнути і “бахнути” по нашій території».
Ці слова ідеально лягли в офіційний наратив Кремля про «денацифікацію». Якубович фактично повторив пропагандистські тези, додавши їм «народного» звучання. Він також говорив про «перенасичення зброєю» як одну з причин конфлікту і стверджував, що все «йшло до цього» через політику, гроші та кількість озброєнь.
Важливо розуміти хронологію: інтерв’ю вийшло саме в лютому 2022 року, коли повномасштабне вторгнення вже почалося або було на порозі. Це не була ретроспективна оцінка — це була виправдальна позиція в режимі реального часу.
Пізніше, у листопаді 2024 року, у короткому відео він назвав «святими» усіх учасників війни, згадавши батька — ветерана Другої світової. Він не уточнив, чи стосується це українських військових. У контексті його попередніх заяв відповідь здається очевидною.
Такі формулювання не залишають простору для сумнівів. Ведучий, який десятиліттями продавав доброзичливість, став голосом виправдання агресії.
Як «Поле чудес» перетворилося на пропагандистську вітрину
Після 2022 року формат шоу радикально змінився. У випусках почали з’являтися гості в погонах, «учасники СВО», мешканці окупованих територій. Вони привозили ведучому «подарунки» — збиті українські дрони, макети танків, навіть елементи системи «Сонцепьок». Якубович приймав ці речі з тією ж посмішкою, з якою колись приймав домашні заготовки від глядачів.
У травні 2025 року за дорученням генерального директора Першого каналу він в ефірі передав автомобіль бійцям окупаційного підрозділу «П’ятнашка». Це вже не просто символічна підтримка — це пряма матеріальна допомога військам, які воюють проти України.
Російські розслідувачі з програми «Можем объяснить» назвали це перетворенням сімейної вікторини на «ігрища бійців СВО». Шоу, яке колись асоціювалося з легким вечірнім відпочинком, стало інструментом нормалізації війни. Глядачі бачать військових не як учасників кривавого конфлікту, а як «героїв», які приносять подарунки на телебачення.
Цей прийом працює ефективно. Коли людина в уніформі стоїть поруч із Якубовичем і крутить барабан, війна перестає здаватися чимось далеким і страшним. Вона стає частиною розважального контенту.
За даними українських джерел, саме таке використання телешоу стало однією з підстав для внесення Якубовича до списку пропагандистів на порталі War&Sanctions.
Санкції, «Миротворець» і реакція України
У січні 2023 року РНБО України внесла Леоніда Якубовича до санкційного списку. Обмеження передбачають блокування активів і заборону на будь-які економічні операції. Підставою стали публічна підтримка визнання «ДНР» і «ЛНР», відвідування окупованих територій і підтримка військової операції.
Раніше він уже фігурував у базі «Миротворець» через незаконне відвідування Криму. У січні 2026 року Головне управління розвідки Міністерства оборони України разом із Центром протидії дезінформації додало його до розділу «Рупори Кремля» на порталі War&Sanctions. Там прямо зазначено: він поширює наративи кремлівської пропаганди, підтримує збройну агресію, спотворює факти про війну та героїзує воєнні злочини.
Для українського суспільства ці кроки стали логічним продовженням. Багато хто згадував, як ще кілька років тому дивився «Поле чудес» усією родиною. Тепер ім’я Якубовича асоціюється не з барабаном і призами, а з виправданням вбивств.
Реакція в українському сегменті соцмереж була однозначною: від сарказму до глибокого розчарування. Люди писали, що «сектор приз» для нього тепер інший — і він його вже отримав.
Особисте збагачення на тлі війни
Поки триває війна, Якубович суттєво покращив своє матеріальне становище. Журналісти виявили, що він володіє розкішним особняком у селі Веледниково Істринського району Підмосков’я. Ділянка — 30 соток, будинок із башточками площею близько тисячі квадратних метрів. Орієнтовна вартість — один мільярд рублів. Оформлений на дружину.
Крім того, у нього є квартира площею 228 квадратних метрів у центрі Москви (Чистий провулок) вартістю понад 200 мільйонів рублів, ще один будинок у селі Сивково та дорогий Lexus. Усе це різко контрастує з образом «простого народного ведучого», який він десятиліттями створював.
Російські видання у 2025 році активно писали про «таємний палац» Якубовича. Він роками показував журналістам скромну квартиру на Каретному ряду, тоді як реальне житло було зовсім іншого рівня. Збагачення на тлі війни, коли мільйони людей втрачають домівки, викликає особливо гостре відчуття несправедливості.
Ці факти підтверджують дані з кількох незалежних джерел, зокрема розслідувань російських телеграм-каналів і українських медіа.
Військове минуле як аргумент
Якубович часто апелює до свого досвіду в «гарячих точках». Він каже, що має медалі за сорок відряджень до Чечні, Дагестану та Косово, що він офіцер запасу військово-транспортної авіації. Цей досвід він використовує, щоб надати своїм заявам про сучасну війну додаткової ваги.
Він порівнює нинішніх учасників бойових дій із ветеранами Другої світової, називаючи їх «святими». Таке порівняння згладжує різницю між оборонною війною 1941–1945 років і агресією 2022 року. Для нього логіка проста: якщо ти в уніформі і «захищаєш Батьківщину», ти вже святий — незалежно від того, на чиїй території ти стоїш.
Українські аналітики звертають увагу, що саме така риторика дозволяє перекладати відповідальність. Війна стає не злочином, а «важкою, але необхідною справою».
Цей прийом працює на внутрішню російську аудиторію. Люди, які виросли на міфах про Велику Вітчизняну, легше сприймають нову війну як її продовження.
Громадська реакція та культурний розрив
У Росії Якубович залишається популярним серед певної аудиторії. У жовтні 2025 року молодь влаштувала йому гарячий прийом у московському кінотеатрі — просили автографи й фото. Для частини суспільства він і досі символ «старого доброго телебачення».
В Україні реакція протилежна. Колишні глядачі відчувають зраду. Людина, яка роками входила в їхні домівки з посмішкою, тепер виправдовує бомбардування тих самих міст, які колись хвалила. Це створює глибокий культурний розрив.
Багато хто згадує, як у 1990-х і 2000-х «Поле чудес» було спільною розвагою. Сьогодні це вже неможливо. Культурні зв’язки, які здавалися міцними, виявилися крихкими перед обличчям політичної лояльності.
У нашій практиці ми стикалися з подібними випадками, коли колишні кумири ставали об’єктами ненависті. Якубович — один із найяскравіших прикладів.
Цікаві факти
- Якубович веде «Поле чудес» понад 34 роки — це один із найдовших рекордів у світовому телебаченні.
- У травні 2025 року він в ефірі передав автомобіль окупаційному підрозділу «П’ятнашка».
- Його особняк у Підмосков’ї оцінюють у суму, порівнянну з вартістю замку Алли Пугачової та Максима Галкіна.
- У 2015 році він казав, що ніколи не зможе назвати українців ворогами. Через сім років він уже говорив про «фашизм».
- На порталі War&Sanctions він фігурує серед 166 «рупорів Кремля» станом на початок 2026 року.
Типові помилки в оцінці позиції Якубовича
Багато хто припускається однакових помилок, коли намагається зрозуміти його трансформацію.
Перша — вважати, що він «просто старий і не розуміє». Насправді він чітко орієнтується в політичній кон’юнктурі й роками будував стосунки з владою.
Друга — думати, що це «тимчасова позиція заради виживання». Членство в партії, статус довіреної особи Путіна і системна робота в ефірі свідчать про свідомий вибір.
Третя — порівнювати його з тими, хто просто мовчить. Якубович не мовчить — він активно підтримує, приймає подарунки від військових і передає їм техніку.
Четверта — шукати «глибокі внутрішні протиріччя». Його заяви послідовні з 2022 року і не містять жодних ознак сумнівів.
П’ята — недооцінювати вплив такого контенту. Коли мільйони людей бачать війну як частину розважального шоу, це змінює суспільну свідомість.
Цих помилок варто уникати, якщо хочеш реально оцінити масштаб явища.
FAQ: найчастіші питання про Якубовича і війну
Чому Якубович підтримав війну?
Він член «Єдиної Росії», довірена особа Путіна і системний лояліст. Його заяви повністю збігаються з офіційною пропагандою. Військовий досвід він використовує як додатковий аргумент.
Коли саме він зробив ключові заяви?
У лютому 2022 року в інтерв’ю «Антоніми» він говорив про «неминучість» війни і «фашизм» в Україні. Пізніше ці тези повторював у різних форматах.
Чи потрапив він під українські санкції?
Так. У січні 2023 року РНБО України внесла його до санкційного списку. Також він у базі «Миротворець» і на порталі War&Sanctions.
Як змінилося «Поле чудес»?
Шоу почало приймати учасників «СВО», демонструвати військові «трофеї» і навіть передавати техніку окупаційним підрозділам. Воно стало частиною пропагандистської машини.
Чи збагатився він під час війни?
Так. Журналісти виявили особняк вартістю близько мільярда рублів і елітну квартиру в центрі Москви, які раніше приховувалися.
Яка реакція в Україні?
Переважна більшість сприймає його позицію як зраду. Колишні глядачі відчувають глибоке розчарування.
Чек-лист для самоперевірки
- Чи пам’ятаєте ви його заяви 2015 року про неможливість бачити українців ворогами?
- Чи знаєте, що саме він сказав в інтерв’ю «Антоніми» у лютому 2022?
- Чи усвідомлюєте, як «Поле чудес» використовується для нормалізації війни?
- Чи перевіряли ви інформацію про його санкції на офіційних українських ресурсах?
- Чи розумієте різницю між його військовим минулим і сучасною агресією?
Міні-кейс із практики
У 2023 році одна з українських громадських організацій проводила дослідження впливу російського розважального контенту на аудиторію старшого віку. Серед респондентів, які раніше регулярно дивилися «Поле чудес», понад 70 % після заяв Якубовича повністю відмовилися від будь-якого російського телебачення. Багато хто казав, що саме його голос став «останньою краплею». Це підтверджує: коли «народний» ведучий стає пропагандистом, ефект значно сильніший, ніж від професійних політтехнологів.
Ключові інсайти
- Якубович свідомо підтримав війну і використовує своє шоу як інструмент пропаганди.
- Його заяви 2022 року повністю збігаються з офіційним наративом Кремля про «денацифікацію».
- Санкції РНБО та внесення до списку «рупорів Кремля» — логічний наслідок його позиції.
- «Поле чудес» перестало бути просто розважальною програмою і стало частиною військової пропаганди.
- Особисте збагачення на тлі війни підкреслює глибоку моральну прірву.
- Культурний розрив між Україною і Росією став незворотним саме через такі фігури.
Леонід Якубович пройшов шлях від людини, яку знали в кожній українській родині, до символу пропагандистської машини. Його приклад показує, наскільки швидко розважальний контент може перетворитися на зброю. Позиція ведучого «Поля чудес» — не просто особистий вибір. Це дзеркало системи, яка використовує знайомі обличчя, щоб виправдовувати війну. І чим довше такі голоси звучать з екранів, тим чіткіше стає видно, що спільне культурне минуле вже не здатне стримати політичну реальність сьогодення.
