Сергій Бадюк, народжений у вінницькому селі, після повномасштабного вторгнення 2022 року не висловив жодного публічного засудження агресії проти своєї батьківщини. Його позиція проявляється через мовчання, участь у пропагандистських проєктах і відкриту підтримку російського керівництва. Уродженець України, який побудував кар’єру в Росії, став символом тих, хто обрав кар’єру замість солідарності з рідною землею.
Біографія спортсмена й актора тісно переплетена з військовими структурами РФ, а його діяльність після 2014 року включає візити до окупованого Криму та роботу з пропагандистськими медіа. Українські джерела фіксують його як особу, що сприяє російській наративі, тоді як сам Бадюк від 2022-го практично уникає теми війни.
Ця історія розкриває не лише особистий вибір однієї людини, а й механізми, якими окремі публічні фігури українського походження інтегруються в російський інформаційний простір, підживлюючи його.
Від Гибалівки до Москви: шлях, що змінив усе
Сергій Миколайович Бадюк з’явився на світ 3 липня 1970 року в селі Гибалівка Шаргородського району Вінницької області. Батько служив у міліції, мати викладала англійську. Хлопець рано захопився спортом: у п’ятнадцять років після вуличних сутичок почав тренуватися під керівництвом місцевого тренера Юрія Федоришина, опановуючи східні єдиноборства. Вже в шкільні роки він отримав звання майстра спорту.
Строкову службу проходив у 1988–1990 роках у складі окремої бригади спеціального призначення ГРУ. Після демобілізації вступив до Вищої школи КДБ СРСР у Москві, де здобув освіту за спеціальністю «правознавство». Далі була Фінансова академія при уряді РФ і навіть Executive MBA в Університеті Чикаго. Кар’єра розвивалася стрімко: нафтохімічні компанії, банки, м’ясокомбінати, а згодом — телебачення й кіно.
У Росії Бадюк став впізнаваним обличчям. Знімався у фільмах «Савва Морозов», «Антикілер-2», серіалах «Інтерни» та «Термінал». Ведучий програм на каналі «Росія-2», тренер шоу «Зважені та щасливі люди» на СТС, засновник мережі дитячих секцій «Бойові панди». Він позиціонував себе як експерт зі здорового способу життя, армліфтингу та бойових мистецтв. Громадянство отримав російське, місцем постійного проживання стала Москва.
Цей шлях від українського села до столичних студій виглядав історією успіху. Проте вже після 2014 року в його публічній риториці з’явилися перші тріщини. Коли війна на Донбасі тільки розгоралася, Бадюк заявляв про «тотальну аполітичність» і молився за мир на «рідній Україні». Фотографії з акторами, які відкрито підтримували сепаратистів, викликали звинувачення, але він відмахувався: мовляв, знімається з сотнями людей щодня.
Мовчання після 24 лютого 2022: що насправді означає позиція Бадюка
Повномасштабне вторгнення змінило все. Жорстока агресія, обстріли міст, загибель цивільних — теми, яких Сергій Бадюк уникав. Українські журналісти фіксують: він не засудив війну, не висловив співчуття співвітчизникам, не згадав про рідну Вінниччину. Натомість продовжив звичну діяльність — тренування, YouTube-канали про спорт і зброю, семінари.
Ця тиша не була нейтральною. У російському інформаційному просторі мовчання публічних осіб часто трактують як мовчазну згоду. Бадюк пішов далі. Він знімав пропагандистські матеріали про російську армію, співпрацював із силовими структурами як тренер. З 2017 року працював волонтером-кореспондентом агентства ANNA-news у Сирії — медіа, яке систематично поширює російську версію подій у всіх конфліктах, де бере участь РФ, включаючи війну проти України.
У 2024 році Бадюк увійшов до громадського руху «Команда Путіна» і брав участь у процедурі висування чинного президента РФ на новий термін. Неодноразові візити до окупованого Криму після 2014 року, проведення там комерційних заходів — усе це зафіксовано в базі даних Головного управління розвідки Міноборони України. Саме ці факти стали підставою для внесення його до санкційних списків і бази «Миротворець».
Пропаганда, Крим і силові структури: дії замість слів
Коли людина з українським корінням обирає бік агресора, її вчинки стають красномовнішими за будь-які заяви. Бадюк не просто живе в Росії — він активно інтегрований у систему. За даними українських розвідувальних джерел, він проходив службу в органах ФСБ, співпрацює з силовиками як тренер. Його відео та фільми про російську армію працюють на створення образу «сильної держави».
Відвідування Криму після анексії — окрема сторінка. Там він проводив заходи, відкривав спортивні майданчики, фактично легітимізуючи окупацію. У російських медіа це подавали як звичайну діяльність. В Україні — як пряму допомогу окупантам.
YouTube-канал Бадюка наповнений контентом про здоров’я, єдиноборства й зброю. Один із випусків присвячений автомату Калашникова. Критики зазначають, що рівень знань про зброю в нього часто поверховий, із фактичними помилками. Проте аудиторія є, і цей контент існує в одному інформаційному полі з офіційною пропагандою.
| Аспект діяльності | Заяви Бадюка (до 2022) | Реальні дії після 2014–2022 |
|---|---|---|
| Ставлення до України | «Молюся за мир на рідній Україні», аполітичність | Мовчання про війну, відсутність засудження агресії |
| Крим | Не коментував публічно | Багаторазові візити, комерційна діяльність на окупованій території |
| Пропаганда | Фокус на спорті та здоров’ї | Матеріали про російську армію, робота з ANNA-news, участь у «Команді Путіна» |
| Силові структури | Згадки про службу в минулому | Тренерська робота з силовиками РФ |
Дані таблиці зібрані на основі відкритих матеріалів Головного управління розвідки України та публікацій українських медіа, зокрема telegraf.com.ua станом на 2025 рік.
Цікаві факти
- Бадюк стверджує, що є майстром спорту з п’яти дисциплін, проте критики вказують: частина звань не підтверджена документами Всеросійського реєстру видів спорту.
- У 2016 році він балотувався до Держдуми від партії «Родина» в Краснодарському краї й набрав лише 4,04 % голосів.
- Його агентство ANNA-news, з яким він співпрацював у Сирії, систематично висвітлювало події в Україні з 2014 року в проросійському ключі.
- У базі «Миротворець» Бадюка внесли ще до повномасштабного вторгнення — за дії, пов’язані з окупованим Кримом.
Як сприймають Бадюка в Україні сьогодні
Для багатьох українців ім’я Сергія Бадюка асоціюється зі словом «зрадник». Статті 2025 року прямо називають його актором-зрадником, який «не згадує про рідну Україну». У соцмережах і медіа його порівнюють з іншими публічними особами українського походження, які обрали бік Росії. Різниця лише в тому, що Бадюк ніколи не був зіркою першого ешелону в Україні — його слава будувалася вже в Москві.
Санкційні списки кількох країн фіксують його як особу, пов’язану з пропагандою та підтримкою режиму. Хоча повноцінні санкції з боку деяких юрисдикцій ще не застосовані, сама наявність у базах розвідки свідчить про оцінку його ролі. Українські джерела підкреслюють: він не просто мовчить — він працює на систему, яка веде війну проти його батьківщини.
Цей випадок не унікальний. Серед спортсменів, акторів, бізнесменів українського походження, які живуть у Росії, є ті, хто відкрито засудив агресію, і ті, хто обрав тишу чи активну підтримку. Бадюк належить до другої групи. Його історія показує, як кар’єрні амбіції, інтеграція в російське середовище та відсутність публічної позиції перетворюються на фактичну лояльність до агресора.
Станом на літо 2026 року Сергій Бадюк продовжує вести активне життя в Росії: семінари, тренування, онлайн-контент. Тема війни з Україною в його публічному просторі відсутня. Для тих, хто шукає відповідь на запит «Сергій Бадюк про війну з Україною», головна відповідь звучить просто: він про неї майже не говорить. А те, що робить, говорить само за себе.
