Про що говорити з бабусями і дідусями

Як же здорово бути внуком! Скільки всього цікавого можна дізнатися і навчитися! Важливо просто розпитувати зы старенькими і розмовляти з ними. Про ваш рід і батьків. Саме дідусі й бабусі розкажуть вам багато цікавих історій про ваш рід. Хто чим займався, де жив та інше.

Саме бабусі зможуть розповісти найцікавіші історії і факти про ваших батьків, про яких ви можете навіть і не підозрювати.

Поговоріть з бабусею про моду. Вона розповість вам про фасони того часу, як вони шили сукні самі.

Про кохання. У цій темі бабусі більш відверті, ніж дідусі. Тільки не кажіть про чоловіків! Краще про наречених, адже багато бабусь своїх чоловіків не дочекалися з війни і залишилися вдовами на все життя. А женихи були у всіх, і кожна бабуся з радістю згадає про них і зможе з вами посекретничати про це.

Рецепти і кухня. У наших бабусь не було Google, Інтернету і красивих барвистих книг з покроковими інструкціями, як у нас з вами, тому кожен рецепт "відпрацьований" роками, а то й десятиліттями. Записуйте і вчіться готувати бабусині оладки, вареники, пиріжки та вишневе варення. Цього ви не знайдете ні в одному ресторані.

Навчання та освіта. Не всі наші бабусі і дідусі мали можливість вчитися. Але деякі все ж училися, і вони із задоволенням пригадають свої шкільні роки. А ви розповісте, як це було чи є у вас.

Можна разом розгадувати кросворд, грати в шашки або шахи. Дідусі дуже люблять навчати грати в шахи. Купіть і привезіть їм якусь настільну гру.

Важливі люди. Про це із задоволенням вам розкажуть і дідусь, і бабуся. Майже кожен в своєму житті зустрічав "дуже важливу персону" і пишається цим. Розпитайте як і чому? Вони з радістю і в усіх деталях згадають той момент їхнього життя.

Війна. Ця тема складна. Багато дідусів постраждали і отримали поранення, а бабусі стали вдовами. Але вона актуальна і в наш час, коли в країні відбуваються військові дії на Донбасі. Будьте обережні, війна оживляє в пам'яті не найприємніші спогади.

Тем для розмов може бути дуже багато. Будь-які питання про минуле повертають їх на момент розмови туди, в молодість. Тому дуже важливо приділяти час таких розмов і дати бабусям та дідусям це відчуття "потрібності" і радості.

Є кілька порад, як розмовляти з людьми похилого віку:

Ви маєте пам'ятати, що в цьому віці у них можуть бути проблеми зі здоров'ям, які ускладнюють розмову і розуміння. Наприклад, слабкий слух. Тому вам слід говорити трохи голосніше, щоб було комфортно всім.

Говоріть максимально чітко і створюйте зоровий контакт.

Використовуйте чіткі і точні питання і пропозиції.

Візьміть дідуся або бабусю за руку - цей контакт дуже важливий для них!

Ви для них найближча і найрідніша людина. Побачите, з яким трепетом вони будуть тримати вашу руку, а бабуся може ще її спробувати поцілувати.

А знаєте, що ще важливо для літніх людей?

Знати, що вони своє життя прожили недарма і так важливо їм чути від вас "спасибі" за їхню турботу, навіть якщо її було не так багато, як вам хотілося б. Не судіть, а любіть.

Спілкуючись з великою кількістю бабусь і дідусів в будинках для людей похилого віку, я можу з упевненістю сказати, що для кожного важлива відповідь на одне питання: "Що я зробив за своє життя і чи є за що мене поважати, любити і згадувати?". Так, це те питання, яке найчастіше собі задають люди на схилі свого життя. Подумайте про це. У нас ще є час, щоб прожити своє життя так, щоб відповідь на це питання було гідною.

Бабусі і дідусі в будинках для людей похилого віку - це біль. Часто у них немає онуків і рідних людей, їм ні хто не скаже "спасибі". Вони йдуть з каменем на душі і без особливої ​​радості.

Я дуже добре розумію, що в нашому суспільстві є недолік, над яким ми всі з вами почали працювати - це ставлення до літніх людей. Якось упустили ми це у вихованні, у формуванні цінностей в суспільстві. Але ніколи не пізно це усвідомити і почати виправляти ситуацію.

Просто зараз - набрати бабусю або дідуся і запитати "Як справи?" і уважно вислухати відповідь.

Якщо їх вже з вами немає, як в моєму випадку, поїхали разом в будинок для людей похилого віку. Адже це не минуле наше - це наше майбутнє! І важливо вже сьогодні про це думати.

За дописом Ольги Бондаренко, голови благодійного фонду Let's help, проекту "Гідна старість"

Джерело: http://life.pravda.com.ua/columns/2017/10/1/226664/