вівторок, 18 липня 2017 р.

Домашнє насильство… Хто винен і як запобігти. Алгоритм дій


"Я сама у всьому винна..." і "Я в усьому винен сам…". Знайоме формулювання, чи не так? Нерідко ми ловимо себе саме на такій думці. 

Найчастіше, коли з нами відбувається якась неприємність, ми намагаємося знайти цьому раціональне пояснення. 

Ми шукаємо проблему в ситуації, що склалася, в оточуючих нас людях, інших обставинах... А якщо неприємність повторюється, ми починаємо шукати причину в собі.

За перше півріччя 2017 року Національні "гарячі лінії"* з попередження домашнього насильства, торгівлі людьми та ґендерної дискримінації прийняла 15 512 дзвінків. З них більше 95% (14 801 дзвінок) – це звернення, які стосуються домашнього насильства.

Трохи більше половини з них, а саме 7 489 дзвінків, стосуються психологічного насильства, а 5 447 дзвінків – фізичного.Більше половини дзвінків стосуються психологічного насильства, а 5 447 дзвінків – фізичного.

У порівнянні з першим півріччям 2016 року цифри майже не змінилися і є досить високими. Це означає, що проблема домашнього насильства не втрачає своєї актуальності. В переважній більшості, а це 77%, на "гарячу лінію" телефонують жінки.

Приймаючи дзвінки я часто чую від жінки, що чоловік принижує її чи піднімає на неї руку тому, що: "Я не приготувала поїсти", "У мене в квартирі бардак", "Я погано стежила за дитиною і взагалі не вмію виховувати дітей", "Я почала діставати його, коли він прийшов втомлений з роботи", "Я не виконую подружній обов'язок" і т.д.

Так, дивним чином, і виходить, що агресія чоловіка має цілком логічне пояснення, а жінка, виходить, винна в тому, що його спровокувала. Ось і з'являється установка: "Я сама у всьому винна".

Що стосується чоловіків, то, можливо, я комусь відкрию секрет, але чоловіки (23% від загальної кількості звернень щодо насильства) також страждають від принижень, погроз, побоїв та економічного насильства. Найчастіше це чоловіки старшого віку, які страждають від насильства зі сторони своїх дорослих дітей.

Саме ці ситуації також добре показують, як з'являються установки "Я в усьому винен сам", адже це "Я так виховав свого сина чи доньку", "Я спровокував таке ставлення до себе", "Я щось упустив ще в дитинстві"…

Живучи в умовах домашнього насильства зі сторони дітей, чоловік звикає до того, що потрібно робити те, що кажуть дорослі діти, щоб не відчувати приниження і не піддаватися побоям.

Робота з почуттям провини дуже складна, але з нею можна і треба працювати. Як це робити? Спробуйте втілити оці 6 кроків: 

КРОК 1 
Спробуйте відстежити і проаналізувати, які ситуації або ж спілкування з якими людьми у вас викликають почуття провини. 

КРОК 2 
Зробіть своєю звичкою вести такий собі щоденник, де можна описувати, що з вами відбувається, які емоції пригнічуються, коли ви відчуваєте докори сумління, як фізично відгукується тіло на це почуття. Запитайте себе "Чого саме я боюся?" (почуття провини незмінно йде поруч з бажанням догодити). 

КРОК 3 
Пам'ятайте про свої особисті межі (і межі іншої людини): ви маєте право говорити "ні", якщо вам щось не до душі або ви з чимось не погоджуєтесь (так само, як і інша людина має на це право). Якщо вам намагаються нав'язати почуття провини, не забувайте, ви не зобов'язані відповідати чужим очікуванням будьте собою, не намагайтеся догодити всім, ставлячи інтереси інших вище своїх. 

КРОК 4 
Якщо почуття провини вас не покидає, спробуйте практикувати аутотренінг і медитативні техніки (техніки вибачення, позбавлення від образ, пригнічених почуттів та інші). 

КРОК 5 
Не перекладайте на себе відповідальність за чужі вчинки, думки і бажання. 

КРОК 6 
Любіть життя, отримуйте задоволення! 

Якщо ж трапилася ситуація насильства хоча б один раз, не запевняйте себе, що вам здалося, що це було випадково і не серйозно. Найчастіше насильство починається з дрібних його проявів (маніпуляції, докори, вимоги і т.д.).

Якщо ж ви зазнали фізичного або сексуального насильства, не тіште себе ілюзіями, що все зміниться в один момент і виправиться. Проблему насильства в стосунках можна подолати тільки за умови спільного усвідомлення проблеми і внутрішньої мотивації, готовності працювати над собою і змінюватися.

Тому, як тільки сталася ситуація домашнього насильства, знайдіть собі безпечне місце, зверніться в державні структури, правоохоронні органи, мед. установи, соціальні служби.

Також ви завжди можете звернутися на Національну "гарячу лінію" за безкоштовними номерами 0 800 500 335 або 386 (з мобільного). На "гарячій лінії" ви завжди зможете проконсультуватися з психологом, юристом, соціальним працівником, адже лінія працює цілодобово.

На завершення хотілося б поділитися маленькою історією. Одна моя знайома молода мама постійно повторює своїй восьмирічній доньці: "Ніхто не має права піднімати на тебе руку, принижувати або робити що-небудь проти твоєї волі. Ніхто, ніколи і ні за яких обставин". До цих слів я б порадила прислухатися всім. 

Ольга Калашник, віце-президент Громадської організації "Ла Страда-Україна"

Альона Кривуляк, директор департаменту Національні "гарячі лінії" Громадської організації "Ла Страда-Україна"
Ольга Краснова, координатор Нічної служби психологічної підтримки департаменту Національні "гарячі лінії" Громадської організації "Ла Страда-Україна"

*Функціонування Національних "гарячих ліній" з попередження домашнього насильства, торгівлі людьми та ґендерної дискримінації забезпечує ГО "Ла Страда-Україна" у партнерстві з AVON Україна. 
Джерело: http://life.pravda.com.ua/columns/2017/07/18/225383/

0 коммент.:

Дописати коментар