Торгівля людьми – злочин

Купівля та продаж людей для примусової праці або інших видів експлуатації — злочин, який карається законом. Той, хто вербує, викрадає, перевозить, передає, приховує людей примусово з метою експлуатації - злочинець. Він порушує права людини.

Видів експлуатації безліч. Перше, що спадає на думку, це сексуальна експлуатація, зокрема проституція. Однак останніми роками в Україні стала актуальною проблема торгівлі людьми, пов'язана із трудовою експлуатацією. Також існує торгівля людьми з метою жебрацтва, примусової трансплантації органів та інші види.

Багато людей, потрапляючи в подібні ситуації, думають, що їм просто не пощастило - йдеться про дорослих.  З неповнолітніми ситуація набагато гірше. Діти не можуть самоідентифікуватися, здебільшого вони не знають, куди звертатися за допомогою.

На жаль, торгівля дітьми також існує в Україні. Це і сексуальна експлуатація, і примушування до жебрацтва. Рідше зустрічається трудова експлуатація і залучення в кримінальний світ.

Ще один аспект проблем - нинішня ситуація на Донбасі. Сучасні работорговці швидко пристосовуються до змін. З'являються пропозиції, націлені саме на групу переселенців. Обіцяють або вид на проживання, або статус біженця. Тому варто уважно ставитися до подібних пропозицій.

Взагалі українці стали вразливішими до торгівлі людьми. Здебільшого це пов'язано із погіршенням економічної ситуації в країні. Наприклад, ми можемо говорити про те, що зросла кількість наших співвітчизників, які працюють за кордоном нелегально. Це робить їх більш уразливими. Люди готові віддати свій паспорт будь-якому роботодавцю, готові працювати в закритих приміщеннях, у нелюдських умовах. Кількість таких наших громадян раніше становила 14%, зараз це 21%.

Чим найчастіше заманюють людей? Обіцяють працевлаштування, високі заробітки, покриття витрат на проїзд та оформлення документів. Тут частіше за все людина може відразу опинитися у борговій кабалі.

Мало хто з людей, які чули про торгівлю людьми, насправді усвідомлює її масштаби цієї проблеми, а тим більше може припустити, що це станеться саме з ним. Тут спрацьовують поширені стереотипи:

1. Лише малоосвічені люди можуть стати жертвами торговців людьми. В ситуацію торгівлі людьми можуть потрапити люди незалежно від рівня освіти. Зокрема, часто жертвами торговців «живим товаром» стають студенти, яким злочинці часто обіцяють навчання або цікаву роботу з високою платнею за кордоном.

2. Друзі та родичі не можуть виявитися замішаними в торгівлі людьми. Друзі і родичі - це люди, яким найбільше довіряють. Якщо людина не завжди повірить сумнівному оголошенню у місцевій газеті, то вона схильна вірити словам своїх знайомих. Але останнім часом сформовано нову стратегію вербування, коли людину, що пропрацювала деякий час на експлуататора, відпускають за умови, що замість себе вона приведе двох-трьох інших "працівників". Залякані жертви повертаються додому і замість того, щоб сповістити правоохоронні органи, проводять своєрідну рекламну кампанію серед своїх друзів та далеких родичів. Маємо інформацію, що в Україні 17 % постраждалих були продані в рабство своїми ж друзями, партнерами чи колегами.

3. У рабство задля сексуальної експлуатації потрапляють лише жінки. Ні. За статистичними даними близько 20%  постраждалих - чоловіки. Це досить великий показник, адже чоловіки менш схильні шукати допомоги, ніж жінки: вони вважають себе сильними і здатними захистити себе. Більшість з них була залучена до трудової експлуатації, але траплялися випадки залучення до жебрацтва, сексуальної експлуатації, вербовки військовими в гарячі точки і торгівлі органами.

4. Потерпілим  від торгівлі людьми ніхто не допомагає. Це не так. Принаймні 30 громадських організацій по всій Україні допомагають постраждалим від торгівлі людьми, надаючи медичну, психологічну та юридичну допомогу. В громадських організаціях працюють справді небайдужі люди, жертвам забезпечується конфіденційність і безоплатність послуг.

Щоб не опинитися в ситуацію торгівлі людьми, запам’ятайте правила безпечної поведінки:

1. НЕ довіряйте рекламі та оголошенням фірми, якщо не вказано її повної назви, адреси, номера ліцензії та органу ліцензування, що її видав.

2. НЕ ведіть переговори про навчання чи працевлаштування наодинці з агентом. Запросіть взяти участь у переговорах довірену особу — юриста або когось із близьких.

3. НЕ користуйтеся послугами незнайомих осіб, які пропонують оформити виїзні документи. Особисто оформляйте пакет документів та самі сплачуйте за послуги. Майте на увазі: термін перебування в іноземній країні зазначено у візі; туристична чи гостьова віза не дає права на легальне працевлаштування.

4. НЕ укладайте контракт, якщо він не містить таких обов’язкових відомостей: назва країни перебування, ім’я та прізвище роботодавця або адреса й реквізити фірми, вид і умови праці та її оплати, термін дії контракту. Контракт має бути складено зрозумілою для вас мовою у двох примірниках, один з яких залишається у вас.

5. НЕ довіряйте за жодних обставин нікому документів, що засвідчують вашу особу.

6. НЕ забудьте тримати при собі, але окремо від паспорта, ксерокопії національного та закордонного паспортів. Обов’язково залишіть рідним ксерокопії свого паспорта громадянина України, закордонного паспорта, візи, контракту про навчання чи працевлаштування, свідоцтва про народження, проїзних документів та нещодавно зроблені фотографії, а також номер телефону й адресу, де збираєтеся зупинитися, та інформацію про роботодавця. У разі якихось проблем домовтесь про «кодове слово» у розмові.

Національна «гаряча лінія» ГО «Ла Страда – Україна» з протидії торгівлі людьми: 0-800-500-225 або 386 з мобільного (безкоштовно).