неділя, 9 вересня 2012 р.

Дружній візит до Львівської ГО «Спільнота взаємодопомоги «Оселя»


На початку серпня 2012 р. у Львові відбулася зустріч члена дирекції Комсомольської міської ГО «Центр «РОДІС» Наталії Ткаченко і представника Львівської міської громадської організації «Спільнота взаємодопомоги «Оселя» Тараса Кушніра.

Пан Тарас розповів про діяльність Львівської «Спільноти Взаємодопомоги «Оселя» - громадської організації, основними завданнями якої є створення спільнот взаємодопомоги, організація навчальних майстерень, у яких можна набути професійних навиків, проведення акцій солідарності з бідними та бездомними, пропагування ідеї взаємодопомоги. «Оселя» однією з перших в Україні почала підтримувати бездомних і створила спільноту, де разом живуть і працюють, ведуть спільне господарство люди, які опинилися в скрутному життєвому становищі. Це не тільки залежні люди, що потребують ресо¬ціа¬лі¬зації, але й неповносправні, бездомні, безробітні – усі, хто внаслідок переходу до ринкових відносин, розгубився в нових умовах життя та опинився на «узбіччі» суспіль¬ства. Тут гостинно приймають усіх, незважаючи на вік, походження чи минуле.

Тарас Кушнір провів для комсомольчанки Наталії Ткаченко екскурсію в ЛМГО «Спільнота Взаємодопомоги «Оселя». Організація має невеликі приміщення, туди приходить близько двадцяти п’яти людей для того, щоб попоїсти, помитися, постригтися, випрати одяг тощо. На функціонування такого осередку щомісяця потрібні кілька тисяч гривень, тож аби він працював безперебійно, має бути постійне джерело фінансування. Тому керівництво «Оселі» працює над реалізацією ідеї соціального підприємництва на базі своєї громадської організації.



Ось що написала сама Наталія Ткаченко про свій візит до Львівської ГО «Спільнота взаємодопомоги «Оселя»:

Від «Оселі» - подив, замішаний на позитиві і громадянській вдячності. Всі «осельці» виявилися охайними, ввічливими і дуже доброзичливими. Навіть не вірилося, що ці люди є звичайними безхатченками. Там я зустріла і українців, і росіян, і навіть американців. Іноземці намагаються спілкуватися українською мовою. Коли я запропонувала жінці з Росії перейти на рідну їй російську, вона заперечила і сказала, що хоче говорити так, як говорять «тут». Мабуть із вдячності, адже у Львові їй, людині з вулиці, зробили операцію, поновили втрачені документи, надали житло і роботу. Тут вона навіть змогла створити сім’ю! Жінка розповіла, що чоловіка знайшла саме в «Оселі», він керує невеличкою майстернею з ремонту меблів.

Мешканці «Оселі» реставрують старі меблі, виготовляють прикраси і сувеніри із бісеру, красиво розписують глиняні тарілки, вази тощо. Цим і заробляють на утримання приміщення. У спільноти є благодійна крамничка, де від населення приймають різні побутові речі - одяг, посуд, ікони, картини, лампи і багато іншого. Там старим речам дарують нове життя. Це також одна із статей прибутку спільноти. А нещодавно «осельці» придбали авто для багатьох своїх щоденних потреб. Куди витратити зароблені гроші - вирішують усі гуртом. Це правило запровадило керівництво громадської організації на чолі з її директором Олесею Саноцькою, чудовою людиною, яку тут поважають і люблять.

Всі приміщення «Оселі» чисті, затишні, гарно відремонтовані, мають сучасний вигляд. Є соціальний гуртожиток, кухня, їдальня, пральня, кабінет керівництва. Дуже сподобалася загальна кімната, така собі кают-компанія, де збираються тамтешні мешканці, щоб поспілкуватися, а також спільно відзначити святкові події. До речі, для «осельців» діють ще два правила, обов’язкових для всіх – забороно вживати алкоголь і обов’язково треба працювати задля спільного блага.

Громадська організація випускає вуличний журнал «Просто неба», який висвітлює не лише проблеми бездомності, а й пропагує різноманітні соціальні програми, поширює ідею солідарності та взаємодопомоги у суспільстві. Це видання містить інформацію про соціальні заклади, які працюють у місті, юридичні консультації, розповідає про зарубіжний досвід розв’язання соціальних проблем. Продають журнал «Просто неба» у Львові вуличні продавці (безхатченки), за це вони отримують половину його вартості.

Тарас Кушнір розповів, що з керівництвом міста у «Оселі» налагоджені досить гарні стосунки. Особливо відзначив, що їхній проект мер Львова підтримав ще на самому початку, це було дуже важливо. Львівська ГО «Спільнота Взаємодопомоги «Оселя» знаходиться у Винниках (це містечко підпорядковується Львівській міській раді). Спочатку місцеве населення поставилося насторожено до такого сусідства, однак згодом ставлення стало позитивним. Тепер тамтешні мешканці переймаються проблемами «Оселі», надають допомогу. Наприклад, колектив одного з місцевих ресторанів сам визвався готувати і доставляти їжу для «осельців». Я особисто покуштувала страви - дуже смачно. Тарас Кушнір особливо наголосив, що «осельці» дуже цінують благодійну допомогу. І я з ним згодна, адже пробудити бажання творити добро – було завжди актуальним для людства, а зараз і поготів.

Друга половина програми дружнього візиту включала екскурсію Львовом – містом неймовірної краси й чарівності. Тарас Кушнір – великий патріот Львова, залюблений в рідне місто і дуже багато про нього знає, тож виявився чудовим гідом. Легенди, історична хроніка, сучасні події – про все це доречно й у великому обсязі пан Тарас розповідав під час екскурсії. Те, що про Львів я раніше тільки чула і читала, цього разу побачила на власні очі. А ще й неочікуваних сюрпризів чимало було! Тепер Львів - одне з моїх улюблених міст світу. Дякую Тарасові Кушніру за цей незабутній день.

*************************

Дирекція Комсомольської міської ГО «Центр «РОДІС» також висловлює велику вдячність Тарасу Кушніру за можливість ознайомитися з досвідом роботи ЛМГО «Спільнота Взаємодопомоги «Оселя». Гадаємо, що інформація про основні засади та методи її діяльності буде корисною не лише для нашої організації, а й для інших представників громадськості Комсомольська.

0 коммент.:

Дописати коментар