Україна може інтегруватися в європейські ланцюги постачань критичної сировини значно швидше за ЄС. Про це на бізнес-саміті Україна–ЄС у Брюсселі заявив генеральний директор BGV Group Management Сергій Войцеховський.
Рекордні терміни запуску
У Європі проекти з нуля (greenfield) у гірництві тривають у середньому 17 років. Україна здатна скоротити цей час удвічі. Головна перевага — спадщина геологічних даних з радянських часів. Їх зараз оцифровують і актуалізують.
“У свій час Радянський Союз вклав еквівалент 200 млн євро лише в розвідку одного берилієвого родовища. Ми інвестували понад 150 млн євро власних коштів, щоб довести: в Україні є не тільки літій чи графіт, а й рубидій, тантал та рідкісноземельні елементи, критичні для європейського техсектору”, — наголосив Войцеховський.
Плани приватизації та роль ЄС
Заступник міністра економіки Ігор Безкаравайний повідомив: Україна готує до приватизації ключові активи — заводи титанової губки та алюмінієві підприємства. Уряд прагне інтегрувати їх у хлоридний цикл і високотехнологічне виробництво, як-от германієві лінзи, де країна має сильні позиції.
Європа залежить від імпорту сировини для акумуляторів та електроніки. Україна пропонує повний промисловий кластер. Представниця Єврокомісії Анна Ярош-Фрис зазначила: ЄС залучає експортно-кредитні агентства Польщі, Фінляндії й Франції для фінансування українських надр як спільного активу єдиного ринку.