Законопроєкт американського сенатора Ліндсі Грема щодо посилених санкцій проти Росії отримав значну підтримку в Конгресі США. Документ оновили, і тепер для його ухвалення потрібно голосування в обох палатах.
Ініціатива передбачає запровадження тарифів для країн, які продовжують купувати російські енергоресурси. Серед них — Китай, Індія, Туреччина, Бразилія та Словаччина. Засновниця ГО Razom We Stand Світлана Романко в коментарі для джерела пояснила, яких змін зазнав документ і від кого залежить його реалізація.
Які компанії та сектори опиняться під ударом
Спочатку законопроєкт передбачав 500-відсоткове мито на імпорт російської нафти та газу. Після критики та обговорень максимальний тариф знизили до 100%. Рішення про застосування тарифів передали президенту Трампу.
Навіть за ставки 20–50% для ключових покупців, таких як Китай, Індія, Угорщина, Словаччина та Азербайджан, наслідки будуть відчутними. Ці країни можуть змушені відмовитися від російських енергоносіїв. Документ також спрямований на покупців російського газу.
«Ця версія законопроєкту трохи слабша за попередню, але все одно для України дуже виграшна і дуже програшна для Росії», — зазначила Романко.
Крім тарифів, ініціатива посилює санкції проти Володимира Путіна, високопосадовців, Центробанку Росії, підприємств військово-промислового комплексу та ключових енергетичних проєктів. Особлива увага приділяється Yamal LNG, звідки надходить близько 80% скрапленого газу на світовий ринок.
Законопроєкт може змусити банки, трейдерів та страхові компанії відмовлятися від операцій з Росією, посилити обмеження щодо тіньового флоту, підвищити дисконт на нафту Urals та створити ризики для нафтопереробних заводів у Китаї та Індії.
Наразі документ має щонайменше 61 співавтора в Сенаті. Після ухвалення верхньою палатою він має пройти погодження в Палаті представників. Реалізація санкцій значною мірою залежатиме від подальших рішень Конгресу та адміністрації.
