На Троєкуровському кладовищі в Москві, на 21-й ділянці, стоїть чорний гранітний пам’ятник з портретом чоловіка в строгому костюмі. Ім’я, дати — 19 листопада 1947 — 19 травня 2015 — і нічого більше. Ніяких слів «народний артист», ніякої огорожі, ніяких квітів у вазі. Кущі вже кілька сезонів ніхто не стриже, суха трава лежить шаром, а стежка до могили Євгенія Меньшова заросла. Так виглядає місце спочинку людини, чиїм голосом мільйони людей зустрічали Новий рік майже два десятиліття.
Євгеній Олександрович Меньшов прожив яскраве, але непросте життя. Він пройшов шлях від хлопця з робітничого району Горького до актора Московського драматичного театру імені Гоголя, зірки кількох десятків фільмів і беззмінного ведучого головного музичного фестивалю країни. Його поховали 22 травня 2015 року в закритому гробу після кількох місяців у хоспісі. Церемонія прощання відбулася лише в колі найближчих — без цивільної панахиди та широкого розголосу.
Могила Євгенія Меньшова сьогодні — це не просто камінь на землі. Це відображення того, як швидко минає популярність і як мало залишається від колишньої слави, коли людина йде. Для тих, хто пам’ятає вечори біля телевізора, коли лунала заставка «Пісні року», а поруч сиділа пара — елегантна Ангеліна Вовк і харизматичний Євгеній Меньшов, — це місце викликає особливі почуття. Для молодшого покоління — це можливість доторкнутися до епохи, коли естрада ще мала справжню вагу.
Життєвий шлях: від автозаводу до МХАТу
Євгеній Меньшов народився 19 листопада 1947 року в Горькому (нині Нижній Новгород) у звичайній робітничій сім’ї. Батьки працювали на автозаводі ГАЗ, жили в дерев’яному будинку в районі автозаводу. Хлопець мріяв про футбол — був воротарем юнацької команди «Волга». Але вже в старших класах записався в драматичний гурток і зрозумів: сцена — це його.
У 15 років вступив до Горьківського театрального училища. Після нього, за порадою директора, поїхав до Москви і з першого разу пройшов у Школу-студію МХАТ. Закінчив у 1971 році й одразу отримав запрошення до Московського драматичного театру імені Н. В. Гоголя. Перші роки платили 75 рублів на місяць, але ролі йшли одна за одною.
Кар’єра в кіно та театрі: ролі, які запам’яталися
На екрані Меньшов з’явився ще в студентські роки. Одна з перших помітних робіт — у фільмі «…А зорі тут тихі» (1972). Потім були військові драми «Сто перший», «Комбати», «Тревоги перших птахів». Але справжнім проривом стала головна роль Кирила Воробйова в мелодрамі «Мелодія на два голоси» (1980). Фільм зібрав величезну аудиторію, Меньшову почали писати листи з усього Союзу.
Він знімався в більш ніж двадцяти картинах. Серед них — «Где ты, любовь?», «Третє вимір», «Державний кордон», «Олександрівський сад». На зйомках у Відні працював з Лоуренсом Олів’є та Омаром Шаріфом у проекті про Петра Першого. Грав у театрі, а в останні роки навіть очолював художню раду кіностудії «Ізарус-фільм».
«Пісня року»: 18 років у центрі уваги
У 1988 році Євгенія Меньшова запросили вести фестиваль «Пісня року» разом з Ангеліною Вовк. Спочатку він сумнівався — звик до театральної сцени, а тут пряме включення, кілька камер, імпровізація. Але дует вийшов настільки гармонійним, що програма стала головною музичною подією країни.
Вісімнадцять років поспіль Меньшов зустрічав Новий рік мільйони сімей. Він умів говорити просто, з теплом, без пафосу. Завдяки йому на велику сцену вийшли Ігор Тальков, Олександр Сєров та багато інших. Програма транслювалася на весь Радянський Союз, а пізніше — на пострадянському просторі. Для багатьох українців «Пісня року» з Меньшовим і Вовк — це частина дитинства та юності.
У 2006 році ведучих попросили піти. Новий продюсер вимагав читати текст строго за суфлером, без душі. Меньшов і Вовк залишили проект. Програма ще кілька разів міняла канали, але колишньої магії вже не було.
Особисте життя: три шлюби і важкі втрати
Перший шлюб з однокурсницею по МХАТу Наталією Селіверстовою тривав 18 років. Дітей не було. При розлученні Меньшов залишив дружині все майно.
Друга дружина — актриса Лариса Борушко — подарувала сина Олександра. Вони прожили разом 18 років. Лариса померла у 2006 році від раку шийки матки у 43 роки. Це стало найтяжчим ударом у житті Меньшова. Син Олександр закінчив медичний університет, став стоматологом, створив сім’ю.
Третя дружина — телеведуча Ольга Грозна — з’явилася в 2007 році. Вона допомогла вийти з депресії. Після смерті Меньшова Ольга виїхала за кордон, а син залишився в московській квартирі батька. Майно розділили без суду.
Останні роки, хвороба та смерть
На початку 2000-х у Меньшова діагностували рак простати. Він переміг хворобу, але стався рецидив з ускладненнями на нирки та кістки. 31 жовтня 2014 року його госпіталізували. Останні місяці провів у хоспісі біля Новодівичого монастиря. За кілька годин до смерті його відвідав друг Йосип Кобзон — вони жартували, Кобзон розповідав анекдоти.
Євгеній Меньшов помер 19 травня 2015 року у віці 67 років. Поховали його 22 травня на Троєкуровському кладовищі. Прощання пройшло скромно, в закритому гробу, лише для близьких.
Могила Євгенія Меньшова сьогодні: реальність 2024–2025 років
Станом на кінець 2024 — початок 2025 року могила виглядає занедбаною. Пам’ятник стоїть, але ділянка заросла чагарниками, трава не прибрана, ваза порожня, огорожі немає. Такі кадри показували відвідувачі кладовища у соцмережах та на YouTube. Контраст між колишньою всенародною любов’ю та нинішнім станом місця спочинку вражає.
Багато хто задається питанням: чому так сталося? Вдова живе за кордоном, син займається своєю справою. Догляд за могилами знаменитостей на великих кладовищах часто лягає на плечі родичів або ентузіастів. Офіційних фондів для цього майже немає. Могила Євгенія Меньшова — один із прикладів, коли слава згасає швидше, ніж пам’ять про неї.
Як дістатися до могили Євгенія Меньшова
Троєкуровське кладовище розташоване в Москві, недалеко від метро «Тропарьово» або «Проспект Вернадського». Від метро — автобус або маршрутка до зупинки «Кладовище Троєкуровське». Ділянка 21 знаходиться в центральній частині кладовища. Краще йти з картою або питати в адміністрації — ділянки великі.
Відвідувати могили знаменитостей варто з повагою: не шуміти, не залишати сміття, не фотографувати без потреби. Якщо хочете покласти квіти — краще свіжі, в сезон.
Цікаві факти про Євгенія Меньшова
Цікаві факти про Євгенія Меньшова
- У дитинстві Євгеній мріяв стати футболістом і грав воротарем за юнацьку команду «Волга» — акторська кар’єра стала випадковістю, а не єдиною мрією.
- На зйомках фільму про Петра Першого у Відні Меньшов працював з Лоуренсом Олів’є та Омаром Шаріфом — суточні становили всього 40 доларів, але досвід був безцінним.
- «Пісню року» він вів рівно 18 років — з 1988 по 2006-й. Це один з найдовших періодів для ведучого музичного фестивалю в історії радянського та російського телебачення.
- Після смерті дружини Лариси у 2006 році Меньшов впав у важку депресію. Третя дружина Ольга Грозна буквально «повернула його до життя» — так він сам розповідав у близькому колі.
- На могилі немає напису «народний артист Росії» — лише ім’я та дати. Багато хто вважає це проявом скромності самого Меньшова або просто обставинами оформлення.
- Син Олександра став стоматологом і залишився жити в московській квартирі батька. Вдова отримала заміський будинок — майно розділили мирно, без судів.
- Останнім, хто відвідав Меньшова в хоспісі за кілька годин до смерті, був Йосип Кобзон. Вони жартували до останнього — так згадують близькі.
Хронологія життя Євгенія Меньшова
| Рік | Подія | Значення |
|---|---|---|
| 1947 | Народження в Горькому | Початок життя в робітничій сім’ї |
| 1971 | Закінчення Школи-студії МХАТ | Початок професійної акторської кар’єри |
| 1980 | Роль у «Мелодії на два голоси» | Перший великий успіх у кіно |
| 1988–2006 | Ведення «Пісні року» | 18 років національної популярності |
| 1993 / 2005 | Заслужений / Народний артист РФ | Офіційне визнання заслуг |
| 2006 | Смерть дружини Лариси | Важка особиста трагедія |
| 2015 | Смерть та поховання | 19 травня — смерть, 22 травня — поховання на Троєкуровському |
Дані хронології зібрано з біографічних матеріалів на порталах 24smi.org та stuki-druki.com.
Могила Євгенія Меньшова залишається тихим нагадуванням про те, що навіть найяскравіші зірки колись стають просто іменами на камені. Але голос, який супроводжував цілі покоління під час найсвітліших свят, досі живе в архівних записах «Пісні року». І поки хтось натискає «play» на старому концерті, Євгеній Меньшов продовжує вести свято — уже з того боку екрану.
