Діти маші єфросініної вже давно перестали бути просто доповненням до публічного образу телеведучої. Нана, якій у 2026 році виповнюється 22 роки, живе власним ритмом у Європі, вивчає політологію та обирає повну приватність, а Олександр, 12-річний баскетболіст, повернувся до улюбленої київської школи, друзів і тренувань після років, коли війна розкидала родину. Їхні історії — це не просто хроніка зіркових дітей, а розповідь про те, як мама, яка щодня говорить про права жінок і дітей у воєнний час, вибудовує дім, де повага до вибору кожної людини стає головним правилом.
Марія Єфросиніна, відома своєю роботою в фонді, що підтримує постраждалих від насильства та війни, поєднує масштабну громадську діяльність із тонкою материнською інтуїцією. Вона рідко детально розповідає про родину, проте уривки з інтерв’ю та публічні моменти складають картину, де головне — не контроль, а довіра. Діти ростуть у середовищі, де публічність матері не тисне, а навпаки, вчить цінувати справжні зв’язки.
Війна 2022 року стала справжнім випробуванням для всієї родини: евакуація, розлука, адаптація в нових країнах. Сьогодні, коли Нана продовжує навчання в Європі, а Сашко наполягає залишатися в Києві саме через школу та баскетбол, родина демонструє, як можна зберігати єдність навіть на відстані. Їхній досвід резонує з тисячами українських сімей, які шукають баланс між безпекою, корінням і майбутнім.
Хто такі Нана та Олександр: два різних світи однієї родини
Нана Хромаєва народилася 2004 року, Олександр — 2014-го. Різниця в десять років створила цікаву динаміку: старша донька вже повністю самостійна, молодший син тільки входить у підлітковий вік, але обидва отримали від матері чітке послання — ви маєте право на власний шлях. Батько, Тимур Хромаєв, бізнесмен і колишній голова Національної комісії з цінних паперів, рідко з’являється в публічному полі разом із дітьми, тому основна історія виховання крутиться навколо маминих принципів і тих рідкісних моментів, які родина все ж вирішує показати.
| Аспект | Нана | Олександр (Сашко) |
|---|---|---|
| Рік народження та вік у 2026 | 2004, 22 роки | 2014, майже 12 років |
| Освіта | Політологія в університеті Амстердама (Нідерланди), можливе продовження магістратури в Мадриді | Елітна Новопечерська школа в Києві |
| Місце проживання | Європа (Нідерланди/Іспанія) | Київ |
| Головні інтереси | Політологія, самостійне життя, глибокі розмови | Баскетбол, школа, друзі, звичайне дитинство |
| Ставлення до публічності | Повністю уникає фото та згадок з підліткового віку | Дозволяє рідкісні знімки, але не нав’язує |
Така різниця в життєвих траєкторіях не випадкова. Марія ніколи не намагалася зробити дітей копією себе чи один одного. Навпаки, вона підкреслює: кожна дитина має право на свій темп і свої рішення. Це особливо помітно на тлі її громадської роботи — фонд «Маша» щодня стикається з історіями дітей, які втратили право вибору через насильство чи війну. Власні діти стають живим нагадуванням, чому ця боротьба важлива.
Шлях Нани: політологія, Амстердам і свідомий вибір тіні
Нана отримала підтвердження про вступ до університету в Амстердамі ще в січні 2022 року — буквально за місяць до повномасштабного вторгнення. У вересні того ж року Марія особисто привезла доньку до Нідерландів. Дівчина вивчає політологію, а останні дані свідчать, що вона вже завершила програму бакалаврату (частково екстерном) і вступила на магістратуру до одного з провідних університетів Мадрида. Вона все робить сама: обирає курси, вирішує побутові питання, планує канікули.
Марія неодноразово називала Нану однією з найкращих співбесідниць. Коли донька приїжджає додому — а це буває лише кілька разів на рік — вечори перетворюються на довгі чаювання з розмовами до пізньої ночі. «Зараз до нас із сином приїхала донька Нана — ми вже трьох. Нана — одна з найкращих моїх співбесідниць, з нею дуже класно», — ділилася телеведуча. Ці короткі періоди стають для матері справжнім подарунком, бо доросла донька вже не потребує постійної присутності, але саме ця незалежність і робить їхні зустрічі особливо цінними.
Нана свідомо обрала життя поза кадром ще в підлітковому віці. Марія поважає це правило беззаперечно: жодних фото без дозволу, жодних коментарів про особисте. У світі, де діти знаменитостей часто стають об’єктами для обговорень, такий підхід виглядає як свідома стратегія захисту. Нана не просто «донька Маши Єфросиніної» — вона молода жінка, яка вивчає політичні процеси в той момент, коли Україна переживає найскладніший період своєї історії. Її вибір спеціальності не виглядає випадковим на тлі материнської активності.
Олександр: баскетбол, київська школа та рішення залишитися
Сашко народився в серпні 2014 року. На момент повномасштабного вторгнення йому було сім. Спочатку Марія вивезла сина за кордон, пізніше він певний час жив із бабусею. У 2024 році хлопчик повернувся до Києва і наполіг на тому, щоб залишитися саме тут. Причина проста і зворушлива: «Тут моя улюблена школа, друзі, смачна їжа й баскетбол».
Олександр навчається в Новопечерській школі — одній із найпрестижніших у столиці. Паралельно серйозно займається баскетболом. У січні 2025 року він вперше взяв участь у змаганнях, і його команда перемогла. Марія з гордістю ділиться такими моментами, але робить це обережно, без надмірної деталізації. Для 11–12-річного хлопчика важливо відчувати, що він не «син знаменитості», а просто Сашко, який любить кидати м’яч у кільце.
Цікаво, що батько Олександра походить із родини, де баскетбол — майже сімейна традиція: дідусь Заурбек Хромаєв — заслужений тренер України та перший віцепрезидент Федерації баскетболу. Можливо, саме це генетичне і культурне коріння підштовхнуло хлопчика до спорту. Але головне не успіхи на майданчику, а те, що дитина сама обрала середовище, в якому почувається щасливою. У час, коли багато батьків за кордоном сумніваються, чи повертати дітей в Україну, Сашко дав чітку відповідь — йому тут добре.
Принципи виховання: приватність, розмови та повага до вибору
Марія Єфросиніна ніколи не позиціонувала себе як «ідеальну маму», яка дає універсальні поради. Натомість її підхід читається між рядків інтерв’ю та вчинків. Вона поважає право Нани на повну приватність, навіть коли це обмежує її власну можливість ділитися радістю материнства. Вона дозволяє Сашку самому вирішувати, чи хоче він залишатися в Києві під час війни, і не тисне. Вона пам’ятає деталі пологів через 22 роки — колір стін, візерунок простирадла — і розуміє, наскільки глибоко ці спогади формують ставлення до материнства.
У її YouTube-проєкті «Дорослі дівчата» неодноразово піднімалися теми виховання: як не тиснути на дітей оцінками, як розмовляти про складні речі без істерик, як не виростити майбутнього аб’юзера. Хоча це розмови з експертами, вони відображають і її власний досвід. Марія вчить сина правильно реагувати на хейтерів у мережі — не ігнорувати, а зберігати гідність. Вона радіє, що 11-річний Сашко поки не дивиться її дорослі інтерв’ю: «Він не дивиться. І я впевнена, що це і добре. Всьому свій час».
Найважливіше, що Марія передає дітям — це відчуття, що їхній вибір має значення, навіть якщо він відрізняється від материнського. Нана обрала Європу і політологію. Сашко обрав Київ і баскетбол. Обидва рішення підтримані без умов.
Війна як каталізатор: як родина пережила 2022–2026 роки
На початку повномасштабного вторгнення Марія вивезла сина. Нана вже готувалася до навчання в Нідерландах і швидко опинилася в безпеці. Сашко певний час жив із бабусею. Повернення до Києва стало свідомим рішенням дитини, а не батьківським наказом. У 2025 році родина святкувала день народження Марії разом — 21-річна Нана та 11-річний Сашко приїхали, і це стало одним із тих рідкісних повних складів, які так цінуються.
У липні 2025 року з’явилися атмосферні фото з Іспанії, де Марія та підрісший син проводили час разом. Мама зізнавалася, що тільки тепер, коли молодшому вже майже 12, вона нарешті може по-справжньому відпочивати поруч із дітьми — без постійної тривоги за їхню безпеку та емоційний стан. Війна не зруйнувала родину, але змінила її географію та ритм. Діти стали стійкішими, а мати — ще уважнішою до їхніх потреб.
Цікаві факти про дітей маші єфросініної
- Нана вступила до університету в Амстердамі ще до війни. Підтвердження про зарахування прийшло в січні 2022 року. У вересні Марія сама привезла доньку до Нідерландів — і з того моменту дівчина майже самостійно будує європейське життя.
- Сашко сам вирішив повернутися до Києва. У 2025 році, коли багато родин сумнівалися, чи варто повертати дітей в Україну, 11-річний хлопчик чітко сформулював: улюблена школа, друзі, їжа та баскетбол важливіші за безпеку за кордоном.
- Нана рідко приїжджає додому. Канікули в неї бувають лише кілька разів на рік, тому кожна зустріч перетворюється на довгі вечірні розмови за чаєм. Марія називає ці періоди «щасливими» і максимально ними насолоджується.
- Сашко вже встиг перемогти в баскетбольних змаганнях. У січні 2025 року його команда здобула першу перемогу. Марія ділиться такими новинами обережно, але з очевидною гордістю.
- Марія досі пам’ятає деталі пологів Нани 22 роки тому. Колір стін у палаті, візерунок на простирадлі — ці спогади, за її словами, формують ставлення до материнства навіть через десятиліття. Вона не виняток: дослідження показують, що жінки часто зберігають такі деталі дуже довго.
Ці факти — не просто цікавинки. Вони складають мозаїку реального життя родини, де публічна людина навчилася відпускати дітей у їхній власний світ, а діти, своєю чергою, вчать її новому рівню довіри та стійкості. У 2026 році, коли Нана вже майже повністю самостійна, а Сашко тільки розкриває свої таланти, історія дітей маші єфросініної продовжує писатися — тихо, з повагою до кожного вибору і з глибокою вірою в те, що справжня любов не вимагає постійної присутності, а лише постійної підтримки.
