<html>
<body>
<h1>«Спорити» чи «сперечатися»: у чому різниця</h1>
<p>Багато мовних помилок з’являються, коли схожі за звучанням слова в різних мовах мають різні значення. Саме так сталося з дієсловом «спорити».</p>
<p>Іноді два схожі слова мають зовсім різний зміст. Так сталося з дієсловами «спорити» та «сперечатися», які нерідко плутають. Розповідаємо різницю з посиланням на джерело.</p>
<h2>«Спорити» чи «сперечатися» – як правильно українською?</h2>
<p>Багато хто каже: «Не будемо спорити», «Вони довго спорили». Проте в українській літературній мові в таких випадках нормативно вживати інше слово – сперечатися. У чому ж різниця?</p>
<p>Сперечатися означає обмінюватися суперечливими думками, відстоювати свою позицію в розмові чи дискусії та навіть не поступатися перед ким- чи чим-небудь якимись якостями, властивостями; суперничати.</p>
<p>Вважається, що слово пішло з польської мови – sprzeczać się «сперечатися», sprzeczka «суперечка, спір».</p>
<p>Наприклад:</p>
<ul>
<li>Не сперечайся через дрібниці.</li>
<li>Ми довго сперечалися про книжки.</li>
<li>Науковці сперечаються щодо цієї теорії.</li>
</ul>
<p>А що ж означає «спорити»? У словниках це дієслово має зовсім інше значення: іти, здійснюватися успішно і швидко (про роботу, діяльність).</p>
<p>Наприклад:</p>
<ul>
<li>Робота спориться в умілих руках.</li>
<li>Нехай вам щастить і все спориться.</li>
<li>Праця спорилася, бо всі працювали злагоджено.</li>
</ul>
<p>Саме тому вислів «не будемо спорити» є невдалим і його краще не вживати в діловому письмі.</p>
<p>Плутанина виникла через схожість з російським «спорить» у значенні суперечки: «не спорь».</p>
<p>Зверніть увагу! В українській мові таких впливів-схожостей з російської чимало. Вони навіть зафіксовані у словниках радянської доби. Втім, сьогодні мовознавці звертають увагу на такі помилки і наголошують, що наша мова має свої відповідники.</p>
<p>Якщо ж ідеться про «спор» як парі, то українська мова має свої питомі відповідники: закластися, битися об заклад, піти на заклад.</p>
<p>Отже, запам’ятаймо:</p>
<ul>
<li>сперечатися – обмінюватися суперечливими думками;</li>
<li>споритися – добре йти, удаватися;</li>
<li>закластися, битися об заклад – укласти парі.</li>
</ul>
<p>Маємо ще одне пояснення з Етимологічного словника. Слово «сперечатися» походить від праслов’янського «przec» – заперечувати. Воно збереглося у дуже близькому звучанні у багатьох слов’янських мовах. В українській теж – перечити: «не переч мені».</p>
<p>Нехай робота спориться, а думки, якщо вони різняться, – сперечаються, а не «спорять».</p>
</body>
</html>
“Спорити” чи “сперечатися”: у чому різниця і як правильно
Чоловік і жінка емоційно сперечаються за столом на зустрічі
