Поняття «добропорядність» стало одним із найсуперечливіших у проєкті нового Цивільного кодексу, який Верховна Рада вже ухвалила в першому читанні.
Позиція авторів
Автори концепції розглядають «добропорядність» як заміну застарілому радянському терміну «моральні устої суспільства». Секретар робочої групи, співатор документа Михайло Хоменко запевняє: у терміні немає нічого принципово нового. Оцінки на кшталт добросовісності, розумності та справедливості давно діють у цивільному праві.
Позиція критиків
Проти виступають народна депутатка від партії «Голос» Інна Совсун та адвокат, керівник практики супроводу бізнесу юридичної компанії Juscutum Дмитро Палющенко. «Добропорядність — це розмите поняття, яке може означати різне для різних людей. Це створює простір для маніпуляцій і правову невизначеність», — сказала Совсун.
Палющенко вважає, що в українській правовій системі небезпечно вводити таку суб’єктивну категорію без чітких юридичних меж. Це створить потенціал для зловживань. Для бізнесу та інвесторів це означає правову невизначеність, де результат може залежати від конкретного суду, регіону чи особистих переконань судді.
На думку скептиків, «добропорядність» небезпечна ще й обсягом застосування: не лише в сімейному праві, а й у договірних та економічних відносинах. Суд може визнати договори недійсними, якщо вони «недобропорядні».
Перший проєкт нового Цивільного кодексу Стефанчук подав у січні 2026 року. Суспільство обурила низка нових норм, зокрема дозвіл на шлюб з 14 років за окремих обставин. Цю норму прибрали. 5 травня віце-прем’єр-міністр з питань європейської та євроатлантичної інтеграції України Тарас Качка заявив, що кодекс доопрацюють перед другим читанням.
