понеділок, 19 лютого 2018 р.

Все, що потрібно знати про розлучення та аліменти


Консультує начальник Головного територіального управління юстиції у Полтавській області Олег Тимченко. Йдеться про питання, пов’язані з процесом розлучення, а саме: чи обов’язково розривати шлюб для отримання аліментів; що робити, якщо один з подружжя категорично проти розлучення, і як відбувається забезпечення дітей після розриву відносин.

1. Як проходить розлучення?

Існує кілька підходів до розлучення, або як правильно казати з юридичної точки зору – розірвання шлюбу. Перший – добровільне розірвання шлюбу, коли обоє – і чоловік, і дружина – вирішили для себе, що їм краще буде жити окремо і готові мирно розійтися та піти своїм шляхом.

Якщо родина не мала дітей, то цей процес максимально спрощений. Достатньо подати спільну заяву до органу державної реєстрації актів цивільного стану за місцем проживання подружжя або одного з них. До заяви обов’язково слід долучити свідоцтво про шлюб. Державна реєстрація розірвання шлюбу проводиться у такому випадку після закінчення одного місяця від дня подання відповідної заяви, якщо вона не була відкликана.

Якщо чоловіка чи дружину визнано безвісно відсутнім або ж недієздатним, для розірвання шлюбу достатньо заяви одного з подружжя копії рішення суду, на підставі якого таку особу визнано безвісно відсутньою або недієздатною, та свідоцтва про шлюб, що подаються до органу реєстрації актів цивільного стану.

При цьому шлюб розривається незалежно від наявності між подружжям майнового спору. Той з подружжя, який бажає відновити своє дошлюбне прізвище, повинен заявити про це в органі державної реєстрації актів цивільного стану під час державної реєстрації розірвання шлюбу.

2. Що якщо у подружжя, які розривають шлюб, є діти?

При наявності у родині дитини чи кількох, заява вже подається не до органів ДРАЦС, а до суду. При цьому, додатково подружжя має подати письмовий нотаріально посвідчений договір. У ньому має бути зазначено, з ким будуть проживати діти, яку участь у забезпеченні умов їхнього життя братиме той з батьків, хто буде проживати окремо, тобто встановлена конкретна сума аліментів чи певний відсоток від заробітку.

Окрім того, в договорі варто прописати чіткі умови реалізації права на особисте виховання дітей. Перш за все це стосується того, наскільки часто дитина зможе зустрічатися з тим з батьків, який проживатиме окремо, як довго проводитиме з ним час, чи зможе залишатися, наприклад, на вихідні чи свята тощо. В такому разі суд  приймає рішення про розірвання шлюбу після спливу одного місяця від дня подання заяви. До закінчення цього строку дружина і чоловік мають право відкликати заяву про розірвання шлюбу.

У разі, коли батьки не домовилися про умови виховання та утримання дітей чи хтось із подружжя не бажає розлучатися, рішення про розірвання шлюбу може прийняти лише суд.

3. Що робити, коли один з подружжя не бажає розходитися “по-мирному” чи свідомо відмовляється від розірвання шлюбу?

Чинне законодавство передбачає простий алгоритм дій у разі, якщо один із подружжя не хоче розлучатися або ухиляється від подання відповідної спільної заяви до органу державної реєстрації актів цивільного стану.

У такому випадку можна до суду за місцем реєстрації чи проживання того з подружжя, хто не бажає офіційного розриву стосунків подати позов про розірвання шлюбу.

Позови про розірвання шлюбу можуть пред’являтися за зареєстрованим місцем проживання чи перебування позивача також у разі, якщо на його утриманні є малолітні або неповнолітні діти або якщо він не може за станом здоров’я чи з інших поважних причин виїхати до місця проживання відповідача.

За домовленістю подружжя справа може розглядатися за зареєстрованим місцем проживання чи перебування будь-кого з них.

Варто звернути увагу на те, що позов про розірвання шлюбу не може бути пред’явлений протягом вагітності дружини та протягом одного року після народження дитини, крім випадків, коли один із подружжя вчинив протиправну поведінку, яка містить ознаки кримінального правопорушення, щодо другого з подружжя або дитини.

Винятки –  якщо батьківство зачатої дитини визнане іншою особою або за рішенням суду відомості про чоловіка як батька дитини виключено із актового запису про народження дитини.

4. Як відбувається розірвання шлюбу в судовому порядку?

Суд має з’ясувати всі деталі, які стосуються попереднього життя родини та встановити, в яких реальних стосунках нині перебувають члени подружжя, а також визначити дійсні причини розірвання шлюбу.

Суд приймає рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них або ж інтересам дітей.

Документом, що засвідчує факт розірвання шлюбу судом, є рішення суду про розірвання шлюбу, яке набрало законної сили.

5. Чого обов’язково потрібно дотриматись при судовому розгляді?

До суду в письмовій формі подається позовна заява, в якій позивач викладає свої вимоги та їх обґрунтування.

Позивач повинен додати до позовної заяви її копії та копії всіх документів, що додаються до неї, відповідно до кількості відповідачів і третіх осіб та документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону. До заяви також додається свідоцтво про шлюб, який розривається та копії свідоцтв про народження дітей.

Розмір судового збору залежить від розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб. З 1 січня цього року розмір судового збору за подання до суду позовної заяви про розірвання шлюбу становить 704,80 грн.

Суд відповідними повістками-повідомленнями викликає учасників справи у судове засідання або для участі у вчиненні процесуальної дії, якщо визнає їх явку обов’язковою. У повідомленні учасників справи має бути поінформовано про дату, час і місце судового засідання чи вчинення відповідної процесуальної дії, якщо їх явка є не обов’язковою.

6. Чи обов’язково розривати шлюб для отримання аліментів?

Чинне на сьогодні законодавство наголошує на тому, що дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку.


Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за створення умов, необхідних для всебічного розвитку дитини. Вони зобов’язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття, а в окремих випадках навіть довше.

Права та обов’язки матері, батька і дитини ґрунтуються на походженні дитини від них незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Тобто перебування батьків у шлюбі або його розірвання не впливає на обов’язок батьків утримувати дитину.

При цьому, способи виконання батьками обов’язку утримувати дитину визначаються за домовленістю між ними у грошовій або натуральній формі.

За рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків, разом з яким проживає дитина.

Спосіб стягнення аліментів, визначений рішенням суду, змінюється за рішенням суду за позовом одержувача аліментів.

Хочу нагадати, що 6 лютого набрав чинності закон, який істотно посилює відповідальність неплатників аліментів.

Зокрема, злісних неплатників, які мають борг зі сплати аліментів більше 6 місяців, позбавлятимуть права виїжджати за кордон, керувати автомобілем, користуватися зброєю та полювати. Так само боржники більше не зможуть заборонити виїзд дитини за межі країни.

Окрім того, ми запровадили новий вид покарання для тих батьків, які не мають грошей на погашення аліментів або приховують свої доходи. На них чекає до 240 годин суспільно корисних робіт, оплата яких піде на погашення боргу. І такі покарання можуть призначатися декілька разів – аж поки заборгованість не буде погашена у повному обсязі.

Ще однією новацією є запуск публічного реєстру неплатників аліментів, які мають борг, сума якого перевищує три місячні платежі. Відтепер країна зможе взнати своїх “героїв”. І ні високий ранг, ні шалені статки не врятують боржника від потрапляння до цієї “дошки ганьби”.

За додатковою інформацією можна звернутися до:

Головного територіального управління юстиції у Полтавській області: Адреса:36014 м. Полтава, вул. Соборності, 45. Контактний телефон:(0532) 56-28-60. Електронна адреса: uprjustpoltava@just.gov.ua

або Регіонального центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги у Полтавській області:

Адреса: 36020, м. Полтава, вул. Європейська (Фрунзе), 37/40, Контактний телефон: (0532) 56-26-66

Єдиний телефонний номер системи безоплатної правової допомоги: 
0-800-213103. Електронна адреса: office.poltava@legalaid.pl.ua

0 коммент.:

Дописати коментар