Як обирати розвиваючі іграшки для дитини

У більшості випадків ми обираємо та купуємо іграшки для дитини стихійно. Керуючись у виборі порадою продавців-консультантів, проханням дитини чи просто тим, що нам ця іграшка подобається. 

Не менш впливовими є фактор ціни, розміру та зовнішньої привабливості. А от на розвиваючий потенціал іграшки, її «корисність» мало звертаємо уваги! 

Як результат – кімната нашого малюка переповнена однотипними та некорисними іграшками, а потрібних і важливих для дитячого розвитку бракує.

При виборі будь-якої розвиваючої іграшки (пірамідка, мозаїка або пазл) користуйтеся одним простим правилом – не варто купувати їх на виріст. Занадто складна іграшка у кращому випадку не викличе цікавості в малюка, у гіршому – ризикує бути зламаною. 

Тому в першу чергу звертайте увагу на вік, що його рекомендовано виробником.
Для зовсім маленьких традиційно найкращими є пірамідки. Це, так би мовити, перші посібники з форми, кольорів і розмірів. До того ж вони розвивають координацію рухів, дрібну моторику рук і логічне мислення. Чим більше деталей – тим більший вік, на який розрахована дана пірамідка. 

Найпершим стимулятором наочно-образного мислення є рамки-вкладки. Висувне зображення потрібно вставити у відповідну нішу. Складність у тому, аби не лише правильно підібрати деталь за розміром, але й правильно її розташувати. 

Цікавими є також набори об’ємних вкладишів, однакових за формою, але різних за розмірами. Вставляючи менший елемент у більший, дитина вчиться співвідносити розміри предметів, координуючи дію рук і очей. Як правило, більшість таких конструкцій легко трансформуються у циліндричну пірамідку.

Ще одним варіантом вкладишів є так звані коробки форм (сортери). В об’ємну фігуру з отворами різних геометричних форм необхідно помістити відповідні деталі. Зверніть увагу на те, що, з одного боку, елементи мають легко входити у прорізи, а з іншого, до отвору певної форми має входити деталь лише одного виду. В іншому випадку – гра повністю втрачає сенс. 

Як ви знаєте, розвиток дрібної моторики рук тісно пов’язаний з розвитком мозку. А от розвинути розумову діяльність дитини допоможе гра-шнурівка. Вона якнайкраще вдосконалює координацію обох рук і привчає пальці дитини до точних рухів. 

Найпростіші – ті, де потрібно протягнути шнурок у відповідні отвори. Більш складні – до основного зображення необхідно приєднати додаткові. Найвищий пілотаж – об’ємні шнурівки, так звані 3D. 

Малюку двох років можна запропонувати вже й мозаїку. Один із варіантів – набори з великими деталями, що з’єднуються між собою виступами і прорізами. А збирати їх можна на будь-якій поверхні (наприклад, на підлозі). 

Набори для малюків характеризуються більшою величиною деталей і простотою в експлуатації. Це лише декілька прикладів розвиваючих іграшок, а їх тисячі. Вибираючи для своїх малюків машинки, звірят, ляльок чи інших казкових, фантастичних істот, батьки мають пам’ятати, що іграшка для дитини є представником великого світу природи і провідником людських стосунків. Вона формує ставлення маленької людини до рослинного й тваринного світу, до друзів, до добра і зла, до прекрасного. 

Не варто пропонувати своєму синові чи доньці злих і страшних, неприродних і безглуздих іграшок, бо саме іграшка має берегти дитячу душу і розвивати в ній найкращі почуття. 

На думку психологів, більшість сучасних батьків дарують своїм дітям ті іграшки, про які самі мріяли і якими ніколи не гралися в дитинстві. Тому, купуючи дитині іграшку в подарунок, пам’ятайте, що гратися нею буде вона, а не ви. Тато може подарувати синові модель літака тільки тому, що сам колись мріяв про таку. І потім навіть ображатися, що хлопчик не в захваті від подарунка і не грається ним.

Наші діти не обов’язково мають повторювати нас у всьому. Це стосується і подарунків. При виборі плюшевого друга радимо дотримуватися золотої середини:

• Не великий (дитина має самостійно його підняти, обійняти і носити), але й не дуже маленький, що часто-густо губиться.
• Хто це? (Іграшка має бути упізнавана, аби малюк чітко міг охарактеризувати того чи іншого героя.)
• Злюка. (В арсеналі малюка має бути і 2-3 негативні герої. Принаймні для того, аби виплеснути негативні емоції чи врятувати принцесу.) 

Взагалі іграшок в домі має бути небагато, тоді діти їх цінують: згадайте своє дитинство й улюбленого безвухого ведмедика. Малюк повинен відчувати ставлення до цієї речі, до цього подарунка. Інколи варто навіть проводити ревізію і віддавати (або ховати) деякі іграшки, щоб у дитини не виникало «іграшкового перенасичення».

Не менш важливим, аніж сам подарунок, є процес його дарування. Можна просто подарувати дитині подарунок, а можна його заховати, придумати гру, влаштувати смішні конкурси. Діти завжди відчувають, чи вкладено в подарунок душу.

Джерело: журнал "Пізнайко" 
http://posnayko.com.ua/parents/helpful/yak-obyraty-igrashku-dytyni-30.html