середу, 30 квітня 2014 р.

Поради батькам щодо допомоги дітям в умовах інформаційної війни та небезпеки розв’язання «гарячої» війни

Олена Соловйова, дитячий психолог, незалежний експерт Жіночого консорціуму України:

Всі відчувають значну напруженість, що є зараз у суспільстві, сім’ях, психіці людей. Ми зіткнулись із величезною інформаційною війною і з безпосереднім початком бойових дій. У цей, такий нелегкий для нашого суспільства час є дорослі, які адекватно сприймають ситуацію і виважено на неї реагують, є й такі, яким важко пристосуватися до того, що проблеми виникають одна за одною і все ще незрозуміло, яким чином будуть розв’язані.

Але нам варто звернути увагу на одну річ – на те, що поруч із нами майбутнє нашого народу – наші діти. І нам, дорослим, батькам, які несуть відповідальність за їхній фізичний та психічний розвиток, варто подумати, яким чином вберегти душевну рівновагу дітей і зменшити прояви стресу, що можуть виникнути від надмірного напруження, яке нагнітають у своїх виступах політичні діячі, передачі, де виступають різні експерти, і від тієї інформаційної війни, яка наступає з усіх нам добре відомих телевізійних каналів, тощо. Ситуація склалася непроста, ми не знаємо, коли вона скінчиться, але в чому ми можемо бути впевнені – в тому, що цей час настане. Сьогодні ж нам потрібно подбати про дітей.

Що можна і корисно робити?
Неможливо ізолювати дитину від подій, які відбуваються. Але можна зробити таке:

- Надавати дитині інформацію про те, що відбувається, але з урахуванням її віку, рівня розуміння. Надмірна кількість інформації може злякати малих дітей, викликати страхи, почуття небезпеки та безпорадності. З іншого боку, інформація, подана зрозумілою мовою, дасть дитині можливість усвідомити, що відбувається насправді. Дитина може ставити додаткові питання. У такому випадку слід обов’язково відповісти. Якщо ж дитина не хоче обговорювати якесь питання, наполягати не варто.

- Важливо приділяти дитині увагу. Турбота з боку дорослого допоможе їй говорити про свої почуття, висловити свої думки та роздуми. Якщо дитина захотіла поговорити з вами, краще підтримати, заохотити розмову, щоб вона мала простір для вираження своїх переживань.

- Відстежуйте свою реакцію на те, що відбувається. Дітям властиво спостерігати за дорослими, які є значимими для них, за їхніми реакціями, діями. Тому важливо зберігати спокій і транслювати його дитині. Зрозуміло, що дорослому також не слід носити всі переживання в собі, бажано мати в оточенні когось, із ким можна обговорити ситуацію.

- Для подачі новин характерно, що одні й ті самі події демонструються по всіх телевізійних каналах багато разів. Серед сюжетів, які транслюються, може бути багато агресивних, тяжких для сприйняття. Якщо ж такі сюжети переглядають малі діти, це може їх дуже вразити і призвести до безсоння, нічних кошмарів, або ж дитина може почати надміру чіплятися за батьків, тому що починає за них хвилюватися. Тому краще подбати про те, щоб такі сюжети малі діти не переглядали.

- Займіться з дитиною тим, що вона любить робити разом з вами: почитайте книжку, пограйтеся   іграшками, погуляйте на свіжому повітрі тощо. Перегляньте улюблені мульт-, кінофільми. Якщо дитина відвідує спортивні секції чи танці, нехай продовжує, це дасть їй можливість «скинути» надмірне напруження. Обійняти та пригорнути дитину також дуже корисно для зняття напруження.

- Максимально підтримуйте звичний розпорядок дня – це дасть можливість дитині почуватися безпечно, дасть відчуття, що є певні речі, які для неї залишаються стабільними.

- Звертайте увагу на різні прояви стрессу у дитини. Якщо потрібно, звертайтеся до фахівців по допомогу.

- Краще за все дитині допомагає дорослий, який не забуває піклуватися про власний душевний стан. Не вплутуйтесь у суперечки, бережіть енергію для близьких людей, спілкуйтеся з тими, хто для вас є приємним і дає вам підтримку. Долучайтесь до активної діяльності.

- Разом з дитиною будуйте плани на вечір, на вихідні, на майбутнє.



Поради надані на прохання Жіночого консорціуму України, який закликає батьків допомогти своїм дітям долати сучасні психологічні виклики.

0 коммент.:

Дописати коментар