Наталія Шаховська стала першою жінкою на чолі Національного університету «Львівська політехніка» за понад 200 років історії закладу. 19 березня 2025 року колектив обрав її ректоркою, 28 травня Міністерство освіти і науки офіційно призначило, а наступного дня відбулася інавгурація. До цього вона 24 роки працювала в тому ж університеті: від стажистки-дослідниці до засновниці кафедри систем штучного інтелекту і директорки Інституту комп’ютерних наук та інформаційних технологій.
Це не «історія успіху з нуля». Це траєкторія людини, яка виросла всередині однієї інституції, розуміє її інерцію і водночас принесла з собою іншу логіку — грантову, міждисциплінарну, орієнтовану на штучний інтелект і європейські дослідницькі рамки. У 47 років вона очолила університет із близько 35 тисячами студентів, кількома тисячами працівників і бюджетом понад 2,2 мільярда гривень.
Нижче — не короткий досьє-переказ. Тут зібрано, як формувалася науковиця, що саме вона досліджує, чому університет проголосував саме так, які рішення вже ухвалені після виборів і що з цього випливає для студентів, ІТ-ринку та відбудови країни.
Від золотої медалі до докторської: як формувалася науковиця
Наталія Богданівна Шаховська народилася 2 грудня 1978 року у Львові. 1995-го закінчила львівську середню школу № 7 із золотою медаллю і того ж року вступила до Львівської політехніки на кафедру інформаційних систем та мереж. У 2000-му з відзнакою здобула ступінь магістра за спеціальністю «Інтелектуальні системи підтримки прийняття рішень». З січня 2001 року працює в університеті без перерви.
Кар’єрний шлях виглядає майже лінійним, але кожен щабель має конкретний зміст. 2001–2007 — асистентка кафедри інформаційних систем і мереж. 2007-го захистила кандидатську дисертацію зі спеціальності «математичне моделювання та обчислювальні методи» на тему моделювання невизначеності у сховищах даних. Того ж року стала доценткою. У жовтні 2012-го захистила докторську зі спеціальності «інформаційні технології»: «Організація просторів даних у складних інформаційних системах». 2014-го їй присвоїли вчене звання професора.
Паралельно з наукою йшло адміністрування. З 2007 по 2017 рік Шаховська працювала заступницею декана, а з вересня 2013-го по червень 2018-го — деканкою Інституту комп’ютерних наук та інформаційних технологій. Це вже був досвід управління великим підрозділом, а не лише кафедрою. У липні 2018-го вона очолила новостворену кафедру систем штучного інтелекту, яку заснувала роком раніше. З вересня 2024-го до 27 травня 2025-го — директорка того ж інституту. Наступного дня — ректорка.
| Рік | Етап |
|---|---|
| 1978 | Народження у Львові |
| 1995 | Золота медаль школи № 7, вступ на кафедру інформаційних систем та мереж |
| 2000 | Магістр з відзнакою, спеціальність «Інтелектуальні системи підтримки прийняття рішень» |
| 2001 | Початок роботи в університеті: стажистка-дослідниця, далі асистентка |
| 2007 | Кандидатська дисертація, вчене звання доцента |
| 2012 | Докторська дисертація зі спеціальності «інформаційні технології» |
| 2013–2018 | Деканка Інституту комп’ютерних наук та інформаційних технологій |
| 2014 | Вчене звання професора |
| 2017–2018 | Заснування та керівництво кафедрою систем штучного інтелекту |
| 2024 | Директорка ІКНІ |
| 1 травня 2025 | Член-кореспондентка НАН України по Відділенню інформатики |
| 19 березня / 28 травня 2025 | Обрання і призначення ректоркою Львівської політехніки |
Джерело: офіційна біографія на сайті університету та енциклопедія Львівської політехніки.
Є ще один штрих, який рідко потрапляє в короткі новини. У 2015 році Шаховська балотувалася до Львівської міської ради від «Самопомочі» по 49-му округу і не була обрана. Це був короткий політичний епізод, а не політична кар’єра. Сім’я: заміжня за Романом Шаховським, який також працює в Політехніці; є донька. У публічному полі вона майже не експлуатує приватне життя — і це, власне, частина її стилю.
Кафедра, якої не існувало: як Шаховська збудувала школу ШІ
Коли 2017-го в Політехніці з’явилася кафедра систем штучного інтелекту, це не було косметичне перейменування старої структури. У Львові тоді вже працював потужний ІТ-кластер, а університети ще довго викладали «інформатику» так, ніби нейронні мережі — екзотика для конференцій. Шаховська поставила інше завдання: зібрати програму, де машинне навчання, обробка природної мови й етика ШІ стоять в одному навчальному плані, а не в різних інститутах.
Кафедра першою у Львові почала системно впроваджувати дисципліни про етичні аспекти застосування штучного інтелекту. Там же вперше в університеті запрацювала дуальна освіта: студент із третього курсу поєднує навчання з роботою в компанії, а компанія оцінює не лише «відсиджені години», а модулі, які студент виконує на робочому місці. Магістерська програма кафедри згодом отримала акредитацію європейської агенції забезпечення якості освіти. Окремо Шаховська була гарантом програми подвійних дипломів «Системи штучного інтелекту», проакредитованої словацьким міністерством.
Це важливо не як рядок у резюме. Український ринок ШІ досі страждає від розриву: бізнес хоче людей, які вміють збирати пайплайн і пояснювати моделі замовнику, а виші часто випускають людей, які знають теорію, але не бачили продакшену. Дуальна модель і партнерства з ІТ-кластером — спроба закрити цей розрив на рівні кафедри, а не на рівні красивих меморандумів.
У грудні 2025-го на базі кафедри компанія SoftServe відкрила нову AI Lab. Ректорка тоді сказала прямо: аудиторія не повинна виглядати «як лікарня»; простір, де студенти працюють із моделями, має бути місцем, у якому хочеться залишатися після пар. Це риторика, яка пізніше повториться вже на рівні всього університету: Політехніка як місце життя, а не лише місце лекцій.
Станом на 2018 рік під її керівництвом захистили сім кандидатських дисертацій — від аналізу слабоструктурованих текстів і хмаркових сховищ до систем підтримки призначення лікування. Теми учнів добре показують, чим кафедра займалася насправді: не «ШІ взагалі», а конкретні задачі інтеграції даних, медицини, наукометрії та розподілених систем.
Вибори 2025: що насправді вирішило голосування
Юрій Бобало керував Львівською політехнікою 18 років, з 2007-го. Зміна ректора в такому масштабі — завжди стрес для системи. Перший тур відбувся 12 березня 2025 року. Шаховська отримала 27,2% (за даними NV — 1119 голосів) і впевнено вийшла вперед. Другим став Назар Подольчак, доктор економічних наук, директор Tech StartUp School, із 18,54%.
Другий тур — 19 березня. Офіційний протокол організаційного комітету (затверджений 20 березня) зафіксував: Шаховська — 1868 голосів, 55,09%; Подольчак — 1326, 39,1%; «не підтримую жодного» — 172 (5,07%); недійсні бюлетені — 25 (0,74%). Явка перевищила 82%. Вона була єдиною жінкою серед претендентів.
Чому перемогла саме вона, а не «економічний» кандидат зі стартап-школи? У реальних університетських виборах часто спрацьовує не гасло, а впізнаваність у великих інститутах. ІКНІ — один із найчисельніших підрозділів Політехніки, і Шаховська там була і деканкою, і директоркою. Додався профіль, який у 2025 році читався як стратегічний: штучний інтелект, гранти Horizon, міжнародні хаби. У рік, коли університети змагаються за студентів і за місце в європейських консорціумах, «ректорка зі ШІ» звучить інакше, ніж «ректор зі старим адміністративним стажем».
Призначення відбулося 28 травня 2025 року наказом МОН. 29 травня Юрій Бобало передав ректорські відзнаки. На інавгурації були мер Львова Андрій Садовий і голова Львівської ОВА Максим Козицький. Шаховська в промові сформулювала посаду не як адміністративну роль, а як обіцянку «бути голосом і серцем спільноти». Це стандартна риторика інавгурацій. Питання в тому, що з неї стане практикою.
Що саме досліджує Шаховська: від просторів даних до пояснюваного ШІ
Публічний ярлик «фахівчиня зі штучного інтелекту» занадто широкий. Якщо дивитися на дисертації й статті, ядро її роботи — дані: як їх зберігати, коли вони неповні; як зводити різні джерела в один простір; як будувати системи підтримки рішень, коли вхід нечистий.
Кандидатська стосувалася невизначеності в сховищах даних на основі реляційного підходу. Докторська — організації просторів даних у складних інформаційних системах. Це не «нейромережі 2024 року». Це інфраструктурна інформатика: каталоги, інтеграція, агрегація, усунення суперечностей. Саме ця база потім природно перейшла в big data і ШІ, бо модель, яка не вміє працювати з брудними даними, у медицині чи держуправлінні нікому не потрібна.
В інтерв’ю Nature 2025 року вона окреслила два поточні напрями. Перший — пояснюваний штучний інтелект (explainable AI). Класична модель працює як «чорна скринька»: на вході дані, всередині шари перетворень, на виході відповідь. У високоризикових доменах — медицина, кредит, безпека — відповіді замало. Потрібно показати, чому система вирішила саме так. Другий напрям — етика взаємодії людини і ШІ: довіра, прозорість, нагляд.
Окремий приклад — дослідження емоційного тону в текстах про Україну і Росію в соціальних мережах за 2014–2020 роки (разом із Р. Струбицьким, Computers in Human Behavior Reports, 2023). За їхніми оцінками, 15–30% згадок України в російському сегменті були негативними, тоді як негатив щодо Росії в українському сегменті становив близько 5%. Методика, за словами Шаховської, придатна не лише для пропаганди: її можна переносити на виборчі цикли чи дискусії про громадське здоров’я. Університет на цій базі робить вибіркові курси для студентів і вчителів — як відрізняти псевдоінформацію і шукати надійне джерело.
Наукометрія тут не декорація. Офіційна біографія ректорки фіксує близько 350 наукових і навчально-методичних праць, зокрема 9 монографій, 5 підручників, 9 посібників і понад 40 публікацій у журналах Scopus і Web of Science квартилів Q1–Q2. Індекс Гірша — 23. Кілька років поспіль вона входить до топ-2% найцитованіших науковців світу за версією Elsevier (на основі Scopus, рейтинг групи Стенфорда / ICSR Lab). У 2025-му серед п’ятьох політехніків у цьому списку знову була й вона.
| Показник | Значення (офіційні дані університету) |
|---|---|
| Наукові та навчально-методичні праці | близько 350 |
| Монографії / підручники / посібники | 9 / 5 / 9 |
| Публікації Scopus/WoS рівня Q1–Q2 | понад 40 |
| H-index | 23 |
| Рейтинг Elsevier | топ-2% найцитованіших науковців світу |
| Керівництво аспірантами (станом на 2018) | 7 захищених кандидатських |
| Європейські дослідницькі проєкти | Horizon 2020, Creative Europe, EUREKA, CEI; 16 активних Horizon, лідерство в 3 |
Джерело: сторінка «Про ректора» на lpnu.ua; інтерв’ю Nature, 2025.
Вона — співорганізаторка міжнародної конференції Computer Sciences and Information Technologies (CSIT, індексується Scopus і Web of Science) та організаторка воркшопу Informatics and Data-Driven Medicine (IDDM). Кілька років була редакторкою спецвипусків серії Springer Advances in Intelligent Systems and Computing. Це не «поїздки на конференції», а роль людини, яка формує майданчик, де українські статті взагалі можуть з’явитися в індексованому полі.
Як вона це поєднує з ректорством? У тому ж інтерв’ю Nature відповідь коротка: «Я прокидаюся о четвертій ранку». Це не треба романтизувати. Це просто пояснення, чому адміністративна посада в неї не означає автоматичного виходу з науки.
Перший рік ректорства: рішення, які вже змінюють університет
Перші сто днів Шаховська витратила не на гучні реформи штатного розпису, а на те, що в великому університеті зазвичай розвалюється першим: горизонтальну комунікацію. За її оцінкою, головна вада Політехніки досі була в тому, що кожна кафедра вариться у своєму котлі й не складається в спільну задачу. Відповідь — міждисциплінарні хаби. Один із перших прикладів — аерокосмічний хаб, де механіки, комп’ютерники й радіоінженери працюють над спільною проблемою, а не над трьома різними звітами.
Практичні кроки першого року:
- рамкова угода з Харківським національним університетом імені В. Н. Каразіна і серія зустрічей уже на рівні інститутів і кафедр;
- розширення співпраці з University of Florida з рівня окремого коледжу на весь університет;
- угода з кластером оборонних технологій Brave1 — щоб політехніки могли заходити в проєкти, які університет як юридична особа напряму виконувати не може;
- ідея навчати українських студентів за кордоном на території посольств (перша домовленість — із послом у Варшаві);
- мережа амбасадорів із випускників, які живуть за кордоном;
- підготовка освітньої програми з гуманітарного розмінування — Україна залишається однією з найбільш замінованих країн світу;
- аудит підрозділів і пошук внутрішніх бар’єрів.
У травні 2026-го в інтерв’ю LIGA.net вона говорила про університет, який здатен самостійно заробляти близько половини бюджету, про працевлаштування випускників у Google і Meta, про нові програми і впровадження ШІ в навчання. Бюджет закладу тоді оцінювався в понад 2,2 млрд грн. Це вже інший масштаб, ніж кафедра: тут питання не «який курс поставити», а як утримувати інфраструктуру, яка старіє, і як не втратити людей.
Війна тут не фон, а робоча умова. У липні 2025-го університет зазнав удару: пошкоджені лабораторії й аудиторії. Шаховська в Nature наголосила, що проблема не лише в шибках. Йдеться про травму студентів і викладачів. Університет збирав кошти партнерів на ремонт лабораторій, запустив психологічну підтримку, думав про trauma-informed модель навчання — бо в закладі на десятки тисяч людей неможливо «на око» знати, хто саме зараз не витримує. На кафедрі ШІ лабораторію зробили доступною цілодобово. Це дрібниця в новинах і велика річ у побуті студента, який працює в іншому часовому поясі або просто не має світла вдень.
Не все йде гладко. У грудні 2025-го після невдалих виборів директора Інституту економіки та менеджменту в місцевих медіа з’явилися звинувачення, що ректорат намагався «завести» на посаду свого кандидата. Колектив інституту призначення заблокував. Це класичний стрес-тест нового керівництва: великі університети живуть цеховою логікою, і спроба швидко перекласти кадри сприймається як рейдерство навіть тоді, коли формально все законно. Для зовнішнього читача висновок простіший: перший рік — це ще не «нова Політехніка», це період, коли з’ясовується, де адміністративна вертикаль впирається в автономію інститутів.
Міжнародна мережа: гранти, хаби і український голос у європейській науці
Шаховська роками будувала кар’єру не лише у Львові. Вона викладала Big data processing в Університеті Лодзі, Neurocontroller — у Вюрцбурзі, курси зі штучного інтелекту та інтелектуальних систем — в Економічному університеті в Бидгощі. У рамках Erasmus+ стажувалася в Ле-Мані, Вюрцбурзі та Векше (Університет Ліннея, Швеція). Працювала також з Університетом прикладних наук у Берліні та Краківським сільськогосподарським університетом. У деклараціях фігурували стипендія The British Academy і гонорари за сумісництво в кількох європейських вишах — це не «підробіток», а типова модель мобільного європейського професора, яку в українському публічному полі часто читають підозріло, хоча саме вона дає доступ до консорціумів.
Вона керує хабом «Лабораторія Інтернету речей» (HULIT) у мережі європейських хабів-акселераторів (програма I4MS / Horizon). За офіційними даними, є керівницею або виконавницею п’яти європейських дослідницьких проєктів (два Horizon 2020, Creative Europe, EUREKA, Central European Initiative), двох проєктів Національного фонду досліджень України, двох програм Erasmus K2 і двох проєктів DAAD. У розмові з Nature вона називала 16 активних Horizon-проєктів університету, з них три — під лідерством Політехніки.
Тут є жорстка фінансова розвилка, яку вона формулює без пафосу. У Eureka кожна країна-учасниця мусить вкладати свою частку. Для України це часто бар’єр. Європейські партнери готові брати інтелектуальний внесок — досвід роботи зі студентами в умовах стресу, блекаутів, мобілізації — але правила співфінансування лишаються правилами. Тому стратегія Шаховської подвійна: заходити туди, де Україна вже може бути лідером консорціуму, і вимагати гнучкіших умов там, де бар’єр саме грошовий.
2026-го вона підписувала нові угоди в Італії — з Університетом Фоджа та Університетом Кампанії імені Луїджі Ванвітеллі: діджиталізація освіти, подвійні дипломи, Erasmus+, трансфер технологій. У вересні 2025-го отримала диплом почесного професора New Western University. У березні 2026-го, на 210-річчі Політехніки, мер Львова вручив їй відзнаку «Золотий Герб міста Львова». У грудні 2025-го — медаль Міністерства оборони «За сприяння Збройним Силам України».
Окремий суміжний сюжет, який naturally цікавить тих, хто шукає «наталія шаховська» після новин про ШІ, — українські великі мовні моделі. Восени 2025-го дослідники Львівської політехніки разом із УКУ, КПІ ім. Ігоря Сікорського та AGH University of Krakow представили Lapa LLM: модель на базі Gemma-3-12B, у якій переписали токенізатор під українську (замінено 80 тисяч із 250 тисяч токенів). Це не персональний стартап ректорки. Це наслідок того, що в університеті вже є кафедра і люди, здатні входити в такі консорціуми. Без цієї інфраструктури «український GPT» лишався б гаслом із презентацій.
Міфи про «першу жінку-ректора» — і що стоїть за цим ярликом
Більшість заголовків березня 2025-го звели подію до однієї фрази: «вперше жінка». Це правда і водночас пастка. Львівська політехніка веде літочислення від 7 березня 1816 року (Цісарсько-королівська реальна школа; як технічна академія — від 1844-го). За цей час ректорами були десятки чоловіків, серед них — архітектор Юліан Захаревич і, у 1879-му, перший ректор-українець Юліан Медвецький. Те, що жінка з’явилася на цій посаді лише 2025-го, говорить більше про інституцію, ніж про біографію Шаховської.
Сама вона в Nature відповіла стримано: головний критерій — кваліфікація, не стать. І додала спостереження, яке варто тримати окремо від пафосу: в українському суспільстві роль матері й жінки сильна, а війна підсилює запит на «ту, хто може захистити». Паралельно жінки виграли вибори керівників у Київському авіаційному інституті та Прикарпатському національному університеті імені Василя Стефаника. Це вже не поодинокий випадок, а зсув у технічних і класичних вишах одночасно.
Другий міф: «вона прийшла зі світу ШІ, отже університет стане IT-академією». Політехніка — багатопрофільний технічний університет з архітектурою, будівництвом, хімією, механікою, правом, економікою. Якщо ректорка з ІКНІ почне тягнути ресурс лише в комп’ютерні інститути, вона швидко втратить легітимність. Звідси її акцент на хабах і на фразі, що Політехніка має стати майданчиком, де університети перестають бути конкурентами й починають бути партнерами. Це відповідь і внутрішнім цехам, і зовнішній критиці.
Третій міф: «науковиця з h-index 23 автоматично буде ефективною ректоркою». Наукометрія і управління 35-тисячним організмом — різні компетенції. Шаховська має адміністративний стаж декана й директорки інституту, досвід грантів і міжнародних переговорів. Чого в публічному досьє майже не видно — це досвід важких фінансових конфліктів, капітальних ремонтів і роботи з військовим обліком студентів. Перший рік якраз і перевіряє цей шар.
Четвертий міф, уже побутовий: плутанина імен. У пошуку «наталія шаховська» періодично спливають зовсім інші жінки — від історичних постатей XIX століття до шахістки Наталії Букси. Для біографії ректорки точні атрибути такі: Наталія Богданівна, Львів, 1978, докторка технічних наук, Національний університет «Львівська політехніка».
Що це означає для студентів, ІТ-ринку і відбудови країни
Якщо ви абітурієнт або батьки абітурієнта, практичний сенс цієї біографії не в тому, що «на чолі вишу тепер жінка». Сенс у пріоритетах, які вже видно.
- ШІ вбудовується в навчальний процес, а не лишається окремим мемом. Кафедра систем штучного інтелекту, AI Lab зі SoftServe, розмови про доступ студентів до різних мовних моделей — це сигнал, що університет не заборонятиме ChatGPT «з виховною метою», а намагатиметься навчити з ним працювати. Шаховська після візиту до Сінгапуру публічно підтримала модель, де виш купує доступ до різних моделей і дає студентам середовище, а не одну «правильну» нейромережу.
- Дуальна освіта і зв’язок із роботодавцями. Класична схема «три курси теорії, потім шукай роботу» для ІТ уже мертва. Політехніка під її керівництвом продає іншу: компанія вбудована в оцінювання, сертифікати бізнесу зшиті з університетськими модулями, науковий парк (67% у власності університету) і Tech StartUp School працюють як конвеєр ідей, а не як окремий PR-відділ.
- Міжнародна мобільність як норма, не як бонус для відмінників. Erasmus, подвійні дипломи, навчання на території посольств для тих, хто вже виїхав, амбасадори-випускники. Для воєнного часу це спосіб не втратити студентів, які фізично не в Львові, і не втратити їх остаточно для української системи.
- Дослідження, прив’язані до відбудови. Приклад, який вона наводила в Nature: переробка бетону з зруйнованих будівель на новий бетон у межах британської програми InnovateUkraine, з обладнанням Університету Лідса і мобільною лінією біля Києва. Це вже не «стаття в Scopus», а логістика відбудови. Поруч — дрони, енергетична стійкість, гуманітарне розмінування як майбутня освітня програма.
Для ІТ-ринку Львівщини поява ректорки з її бекграундом означає, що переговори «університет — кластер» ідуть мовою, яку бізнес розуміє: гранти, лабораторії, дуалька, інтелектуальна власність. Для гуманітарних і класичних кафедр усередині Політехніки це ризик опинитися на узбіччі, якщо хаби так і лишаться ІТ-центричними. Тут і буде головна розвилка наступних років.
Шаховська — членкиня комітету штучного інтелекту при Міністерстві цифрової трансформації, Координаційної наукової ради НАН України, міжнародних спільнот нейронних мереж. 1 травня 2025-го, ще до офіційного призначення ректоркою, її обрали член-кореспонденткою НАН України по Відділенню інформатики. Це закріплює статус не лише університетського менеджера, а людини, яка формально входить в академічний центр ухвалення рішень у галузі інформатики.
Нагороди до ректорства були переважно галузевими: нагрудний знак «Відмінник освіти України», почесні грамоти МОН, обласна премія, гранти парламенту для молодих учених у 2013–2014 роках. Після 2025-го символічний капітал змістився: НАН, «Золотий Герб», відзнака Міноборони. Це вже мова не кафедри, а публічної інституції.
Ключові інсайти
Наталія Шаховська — не запрошена «зірка з ринку», яку посадили керувати університетом. Вона продукт цієї Політехніки: золота медаль, червоний диплом, захисти, деканат, власна кафедра, інститут, ректорат. Сильна сторона цього шляху — глибоке знання системи. Слабка — ризик лишитися всередині її звичок навіть із новою риторикою про хаби і ШІ.
Її науковий профіль конкретніший, ніж здається з заголовків: простори даних, невизначеність, системи підтримки рішень, пояснюваний ШІ, етика, аналіз пропаганди. Кафедра, яку вона збудувала, важливіша за будь-яку одну статтю: саме вона дала університету людей, лабораторії й право говорити про українські мовні моделі та дуальну ІТ-освіту без сорому.
Вибори 2025 року були не «гендерною революцією», а голосуванням великого технічного колективу за кандидата з найзрозумілішим для 2020-х профілем. Перша жінка-ректорка — факт. Причина перемоги — інститут, гранти, штучний інтелект і втома від 18-річного статусу-кво.
Чи стане Львівська політехніка «найкращим університетом Європи», як вона декларувала після виборів, — питання, на яке біографія відповіді не дає. Дає інше: у закладі з 210-річною історією вперше на чолі стоїть людина, для якої університет — це не будівля на Бандери, 12, а мережа лабораторій, грантів, студентів у блекауті й випускників у Варшаві та Флориді. Від того, чи вдасться цю мережу втримати разом, і залежить, чим ця біографія закінчиться — зміною інституції чи ще одним циклом ректорської каденції.
