6 вересня за православним календарем вшановують день пам’яті святого мученика Євдоксія і тих, що з ним. За старим стилем ця дата відповідає 19 вересня.
Євдоксій походив із Каппадокії — історичної області Малої Азії. Він служив у війську й мав авторитет серед інших воїнів. За переказами, він не приховував належності до християнської громади, хоча в ті часи це могло коштувати життя.
Коли почалися переслідування християн, Євдоксія заарештували. Від нього вимагали зректися Христа й принести жертву язичницьким богам. Святий залишився непохитним. Перед судом він мужньо визнав свою віру. Для нього християнство було не лише переконанням, а способом життя, від якого він не хотів відмовлятися навіть під загрозою смерті.
Євдоксія піддали жорстоким катуванням. Страждання не змусили його зректися Христа. Зрештою мученика стратили. За церковним переказом, разом із ним постраждали й інші християни, серед яких згадують Зинона і Макарія. Вони також залишилися вірними вірі й прийняли мученицьку смерть.
Особливе значення має те, що Євдоксій був воїном. Він жив у середовищі, де відданість державі та імператору мала надзвичайну вагу. У мить випробування він поставив вірність Христу вище за страх перед покаранням.
День пам’яті преподобного Архипа
Відомості про життя преподобного Архипа збереглися в церковному переданні. Він присвятив життя християнській вірі й прагненню жити за євангельськими заповідями. Святий обрав шлях подвижництва й відмовився від багатьох земних прив’язаностей. Основою його життя стали молитва, піст, праця і духовне зосередження. Архип уникав марнославства й зайвих земних турбот.
Подвижницький шлях вимагав великої витривалості. День за днем він зміцнював віру молитвою і терпінням, зберігаючи мир у душі й любов до ближніх. Його особливістю була постійність у духовній праці. Він не шукав слави чи людського визнання. Подвиг полягав у щоденному служінні Богові та боротьбі з власними слабкостями.
Для християнської традиції такий шлях має особливе значення. Святість розуміють не лише як гучні вчинки, а й як щоденну працю над собою: уміння прощати, бути смиренним, допомагати іншим і не відповідати злом на зло. Пам’ять преподобного Архипа дає нагоду замислитися над власним духовним життям.
За старим календарем 6 вересня в Україні вшановували пам’ять священномученика Євтихія. За проповідницьку діяльність він зазнав переслідувань і мучень, але не відмовився від віри. Церква називає його священномучеником — священнослужителем, який прийняв смерть за Христа.
Народні прикмети та звичаї дня
За народними спостереженнями, багато павутиння на рослинах віщує теплу погоду. Чорні хмари на небі пов’язують зі швидким похолоданням. Крик синиці вважають ознакою дощової й холодної осені.
За давнім повір’ям, вода цього дня могла символічно «змити» пам’ять, розум або життєву мудрість. Тому миття голови намагалися перенести на інший день.
У день вшанування Архангела Михаїла віряни зазвичай ідуть до церкви, щоб помолитися й просити небесного покровительства. Перед образом Архангела звертаються з проханнями про здоров’я, одужання, захист від недуг, небезпеки та людей із недобрими намірами. Біля ікони Божої Матері та Києво-Братського образу Богородиці моляться за родину, просять благословення, миру й захисту для України, її військових і всіх, хто перебуває в небезпеці.
